Київський Палац одружень, схоже, почав виправдовувати свою неофіційну назву «бермудський трикутник». У КМДА майже за 280 млн гривень замовили роботи з його оновлення, однак невдовзі заявили, що під час великої війни обмежаться мінімально необхідними роботами для збереження будівлі та урізали фінансування на поточний рік. Водночас аргумент про воєнний час виглядає неоднозначним, адже підготовку до реставрації місто розпочало навесні 2025 року. За проєктом Палац мають намір не просто реставрувати, а й розмістити там столичний Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), залишивши простір для весільних церемоній. Є цікава деталь і в історії підрядника: раніше він мав спільного власника з фірмою, якій свого часу довірили будівництво меморіалу Героїв Небесної Сотні, але після скандалів та тривалих судових суперечок так і не довела роботи до кінця.
Як КВ дізналася з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro, 14 жовтня 2026 року Департамент (Центр) надання адміністративних послуг КМДА та ТОВ «Реставраційно-архітектурно-відновлювальна будівельна асоціація “Україна-Реставрація” (*) переглянули графік фінансування замовленої раніше реставрації Палацу одружень на Берестейському проспекті, 11.
Сторони підписали додаткову угоду, якою перерозподілили кошти між роками, не змінюючи загальної вартості договору: вона залишилася на рівні 279,57 млн гривень, водночас фінансування на 2026 рік скоротили з 48,9 млн до 37,94 млн гривень, на 2027-й — збільшили зі 147 млн до 157,96 млн гривень, а на 2028 рік залишили без змін — 83,68 млн гривень.
У документі зазначено, що причиною таких змін стало зменшення бюджетних призначень на 2026 рік.
Про що мова
Нагадаємо, що 24 вересня 2026 року Департамент (Центр) надання адміністративних послуг КМДА за 279,57 млн гривень замовив “реставрацію та пристосування для сучасного використання щойно виявленого об’єкта культурної спадщини – Палацу одружень (Палацу урочистих подій)” на Берестейському проспекті, 11 в Києві. Підрядником обрали ТОВ “Реставраційно–архітектурно–відновлювальна будівельна асоціація “Україна-Реставрація”, яке було єдиним учасником відкритих торгів.
За умовами угоди оновлення Палацу одружень повинно було розпочатися з моменту укладення договору та тривати до серпня 2028 року. Підрядник мав виконати, зокрема, демонтажні та загальнобудівельні роботи, оновити інженерні мережі та ліфти, реставрувати фасад, скляні перегородки та вітражі, а також провести благоустрій та озеленення території.
Фінансувати роботи мали з міського бюджету.
КМДА спростувала свої плани
Через тиждень після підписання цієї угоди, 30 вересня 2026 року, Київська міськдержадміністрація (КМДА) спростувала інформацію про те, що місто вже зараз спрямовує 280 млн гривень на масштабну реставрацію Палацу одружень.
В адміністрації пояснили, що 280 млн гривень – це лише загальна договірна вартість багаторічного проєкту реставрації та пристосування будівлі для сучасного використання. Однак, враховуючи нинішню безпекову ситуацію, про реалізацію всього проєкту під час повномасштабної війни нібито не йдеться.
“На 2026 рік на роботи в Палаці одружень дійсно передбачили 48,9 млн грн. Водночас обсяг цих робіт і фінансування вже суттєво переглядають”, – йдеться в повідомленні.
Директорка Департаменту (Центру) надання адміністративних послуг КМДА Наталія Шамрай (на колажі) зазначила, що на нинішньому етапі йдеться винятково про мінімально необхідні роботи, які дозволять стабілізувати стан будівлі і не допустити її подальшого руйнування. Решту передбачених на реставрацію коштів планують спрямувати на першочергові потреби міста.
«Наше завдання – законсервувати Палац і зберегти його, щоб після перемоги, коли будуть відповідні безпекові та фінансові можливості, повернутися до проєкту та створити той Центральний палац одружень, на який заслуговує Київ», – запевнила Наталія Шамрай.
Підготовка до реставрації розпочалася під час великої війни
Нагадаємо, що у 2024 році Палац одружень повернули з державної власності у власність територіальної громади Києва. Як стверджують КМДА, будівля дісталася місту в занедбаному стані. Після цього була запущена підготовка до майбутньої реставрації – тобто вже під час повномасштабного вторгнення. У квітні 2025 року ЦНАП КМДА за 1,37 млн гривень замовив дослідження будівлі та розробку концепції її перетворення під сучасне використання, зокрема для потреб столичного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАПу). У травні 2025 року за 1,17 млн гривень окремо замовили обстеження конструкцій Палацу одружень та його інженерних мереж.
Наступний етап почався у серпні 2025 року, коли ЦНАП КМДА замовив розробку науково-проєктної документації реставрації. Договір ціною 4,62 млн гривень підписали з ТОВ «Консерваційно-реставраційний центр». У завданні на проєктування зафіксували майбутнє використання будівлі: Палац мали не просто відреставрувати, а пристосувати для розміщення працівників столичного ЦНАПу У будівлі запланували, зокрема, перепланувати приміщення, оновити всі основні інженерні мережі, передбачити приміщення серверної та надання психологічної допомоги, а також розглянути можливість проведення весільних церемоній на даху. Всю документацію мали погодити з органом охорони культурної спадщини.
Наприкінці листопада 2025 року у ЦНАП КМДА заявили, що члени Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини одноголосно підтримали розроблену науково-проєктну документацію. Проєкт передбачає облаштування на першому поверсі головного вестибюлю із зоною електронної черги та приміщень для роботи ЦНАПу, на другому – урочисту залу для реєстрації шлюбів, операційні й допоміжні приміщення ЦНАПу, а також конференц-зал. Оновлення будівлі, як зазначалося, мають намір зробити інклюзивним, крім цього додатково прораховували використання підвальних приміщень як найпростішого укриття під час воєнного стану.
Візуалізація проєкту оновлення Палацу одружень
Читайте: Палац одружень “Бермудський трикутник” планують закрити на ремонт
Підрядник з цікавим досвідом
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Реставраційно–архітектурно–відновлювальна будівельна асоціація “Україна-Реставрація” зареєстрували у 2023 році у Борисполі на Київщині. Засновником та керівником компанії є Василь Гайдей.
За даними Clarity Project, до цього через Prozorro фірма підписала 2 договори від лютого та вересня поточного року загальною ціною 55,5 млн гривень – з Національним музеєм “Чорнобиль” на реставрацію його будівлі та встановлення тенту. Станом на 14 жовтня оплата за цими договорами не проводилася (дані платформи відкритих даних у сфері публічних фінансів Є-data).
Щоб отримати свій перший бюджетний підряд на ремонтні роботи в музеї “Чорнобиль” компанія надала довідку про досвід виконання аналогічних робіт, у якій послалася на три договори 2024 року з ТОВ «Спеціальна науково-реставраційна проєктно-будівельно-виробнича майстерня “Україна-Реставрація” (**) на реставрацію: Трапезної на вул. Володимирській, 24-в у Києві, «Башти Івана Кушника» у Національному Києво-Печерському заповіднику та будівлі ратуші в Бережанах на Тернопільщині.
Йдеться про договори субпідряду, де “Майстерня “Україна-Реставрація” виступала генпідрядником, а замовниками були заповідники “Софія Київська” і “Києво-Печерська Лавра, а також Державний історико-архітектурний заповідник у місті Бережани.
Зазначимо, що ТОВ «Спеціальна науково-реставраційна проєктно-виробнича майстерня “Україна-Реставрація” (перейменовано на ТОВ “Віво Буд 15”, – КВ) та ТОВ “Реставраційно–архітектурно–відновлювальна будівельна асоціація “Україна-Реставрація” повʼязує на тільки схожа назва. До вересня 2025 року вони мали спільного власника – згаданого Василя Гайдея. На сьогодні “Майстерня “Україна-Реставрація” належить громадянину Грузії Капанадзе Вахтангі.
ТОВ «Спеціальна науково-реставраційна проєктно-виробнича майстерня “Україна-Реставрація” відома тим, що саме їй довірили будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, яке обросло скандалами та судами. Так, ще у 2018 році Музей Революції Гідності уклав з ТОВ «Україна-Реставрація» договір на 148,8 млн гривень і перерахував підряднику 111,58 млн гривень авансу. Однак будівництво не стартувало через арешт земельних ділянок на Алеї Героїв Небесної Сотні та заборону проводити там роботи. Згодом навколо авансу, закуплених матеріалів і додаткових витрат виник тривалий судовий спір. В результаті держава повністю відмовилася від послуг підрядника, з яким у 2024 році було остаточно розірвано юридичні відносини в судах.
Довідка
Будівля Палацу одружень у Києві зведена в стилі неомодернізм. Його урочисте відкриття відбулось у 1982 році під час святкування 1500-річчя від заснування Києва. Споруда має трикутну форму, через яку здобула народну назву “Бермудський трикутник”. Подібне планування було зумовлене необхідністю спрямування потоків учасників церемонії у різні входи і виходи.
Тривалий час Палац одружень перебував у сфері управління Міністерства юстицій України. Територіальній громаді Києва його повернули в 2024 році, як стверджує КМДА, в занедбаному стані. В адміністрації заявляють, що комплексного ремонту в будівлі не проводили з 1986 року, а частина інженерних мереж і конструкцій потребує серйозного відновлення.
Будівля Палацу має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини.
Зазначимо, що сьогодні на тлі хаотичної забудови столиці Палац одружень значною міро втратив свій парадний вигляд та велич: нині його з усіх боків оточили хмарочоси-монстри.
Департамент (Центр) надання адміністративних послуг КМДА з 2015 року очолює Наталія Шамрай. Діяльність департаменту контролює заступник голови КМДА Володимир Прокопів.
* ТОВ “Реставраційно–архітектурно–відновлювальна будівельна асоціація “Україна-Реставрація” (код ЄДРПОУ: 45294553)
** ТОВ “Віво Буд 15” (колишня назва – «Спеціальна науково-реставраційна проєктно-будівельно-виробнича майстерня “Україна-Реставрація”) (код ЄДРПОУ: 35962266)
Єлизавета Коваленко, Альона Момот
Фото: згенеровано ШІ