Гарного пейзажу за вікном чи малоповерхової забудови вже недостатньо, аби переконати інвестора переїхати за місто. Сучасний покупець ретельно прораховує власні сценарії життя, порівнюючи екоформат із пропозиціями у столиці, від яких ніхто не відмовляється остаточно.
Про це у коментарі для КВ розповіла комерційна директорка девелоперської компанії «Інтергал-Буд» Олена Рижова.
«Рішення про купівлю формується комплексно, людина порівнює ціну, площу, планування квартир, локацію, транспортну доступність, інфраструктуру, благоустрій, безпеку, свої сценарії життя та умови придбання», – наголосила вона.
За словами експертки, наразі немає тенденції до тотальної відмови від столичних висоток, проте кардинально змінилися критерії вибору на всьому ринку. Головним тригером для інвесторів стала автономність комплексу: наявність паркінгів подвійного призначення, резервного живлення та незалежного опалення. Наприклад, дахові газові котельні, які компанія почала застосовувати ще до повномасштабного вторгнення, сьогодні забезпечують будинкам необхідну незалежність від міських мереж.
Коментуючи зростання вартості житла у популярних приміських проєктах, зокрема у ЖК «Озерний Гай Гатне», Олена Рижова пояснила це вимиванням найдешевших пропозицій.
«На сьогодні в продажу від забудовника в комплексі «Озерний Гай Гатне» залишилися квартири тільки в готових та введених в експлуатацію будинках – зокрема квартири з терасами, а також квартири на перших поверхах із власними подвір’ями та укриттям. Саме через структуру цієї пропозиції вартість квадратного метра зараз значно вища, ніж була на старті продажів. Це абсолютно нормальна закономірність для українського ринку нерухомості, коли на старті будівництва девелопер дає максимально гарну ціну за квадратний метр. У міру готовності комплексу зростає і вартість, адже зменшуються ризики недобудови, а також асортимент непроданих квартир», – зазначила Рижова.
Водночас девелопер продовжує розвивати формат екосередовища і вже проєктує другу чергу комплексу з сучасними фасадами, відкритим басейном та масштабними зеленими зонами.
Нагадаємо, ринок приміської нерухомості столичної агломерації у другій половині 2026 року перестав бути бюджетною альтернативою житлу в Києві та сформувався як самостійний сегмент. Попри війну, у межах 30-хвилинної транспортної доступності до столиці поступово утверджується нова модель міського розвитку. На тлі річного зростання цін на первинному ринку більш ніж на 20% вартість житла в популярних містах-сателітах, зокрема Ірпені та Софіївській Борщагівці, уже конкурує з цінами на лівобережжі Києва та в його спальних районах.
Водночас покупці дедалі частіше орієнтуються не на мінімальну вартість квадратного метра, а на енергонезалежність будинків, безпеку закритих територій і переваги малоповерхової забудови. Це підтримує попит як на житлові комплекси з продуманою концепцією, так і на приватні котеджі.
Змінюються й підходи девелоперів: конкуренція поступово зміщується від масштабів і висотності забудови до рівня автономності та якості інфраструктури. Забудовники інвестують у власні котельні, облаштування парків, громадських просторів і бізнес-зон, прагнучи створити повноцінне середовище для життя за межами столиці.
КВ проаналізувала ціни на первинному та вторинному ринках нерухомості столичного регіону, а також з’ясувала, як і чому місцева влада обмежує висотне будівництво.
Читайте: Купити нерухомість у передмісті Києва: як і чому змінилися ціни на пристоличне житло
Фото: відкриті джерела
Анастасія Командік