Буча активно відновлюється, нарощує економічний потенціал та обмежує хаотичне житлове будівництво. Місто робить ставку на збалансований розвиток, де паралельно з появою нових квартир створюються робочі місця та індустріальні парки.
Про це у коментарі для КВ розповів секретар Бучанської міської ради Тарас Шаправський.
«Для громади принципово важливо не перетворитися на суто спальний район Києва. Навпаки, одна з ключових цілей – формування самодостатньої економіки, яка дозволятиме людям не лише жити в Бучі, а й працювати тут», – наголосив він.
За його словами, стратегічний пріоритет Бучі полягає у тому, щоб обсяги нової забудови визначалися виключно спроможністю інфраструктури – пропускною здатністю доріг, місткістю шкіл, лікарень та інженерних мереж. Найбільш органічним форматом розбудови міська влада бачить малоповерхову та середньоповерхову забудову, яка відповідає історичному зеленому характеру громади.
Посадовець зазначив, що демографічна ситуація залишається стабільною.
«Сьогодні у Бучі ми спостерігаємо поступове відновлення та зростання кількості людей, які фактично проживають у громаді. За оцінками міста, до громади вже повернулося близько 90-95% довоєнного населення, а чисельність людей, які фактично проживають у Бучі, продовжує зростати. Другу значну групу становлять внутрішньо переміщені особи. У Бучанській громаді проживає близько 12 тисяч ВПО. Частина з них уже обрала громаду як постійне місце проживання. Для міста це важливий сигнал довіри: люди залишаються там, де бачать можливість побудувати нормальне життя, знайти роботу, забезпечити дітей освітою та отримувати необхідні послуги», – зазначив Шаправський.
Також на сьогодні у громаді вже функціонують два приватні індустріальні майданчики: масштабна територія BuchaTechnoGarden та інноваційний парк «КИТ», де у 2026 році стартувало будівництво нових черг. Крім того, місто розробляє документацію для створення першого муніципального індустріального парку «Бабинці» площею понад 49 гектарів, який стане пріоритетною локацією для розміщення релокованих підприємств.
Нагадаємо, ринок приміської нерухомості столичної агломерації у другій половині 2026 року поступово перетворився на самостійний сегмент, утративши статус доступнішої альтернативи київському житлу. Попри війну, у містах і населених пунктах у межах 30-хвилинної транспортної доступності до столиці формується нова модель житлового розвитку. Зокрема, на тлі річного подорожчання первинної нерухомості більш ніж на 20% ціни в популярних містах-сателітах, серед яких Ірпінь і Софіївська Борщагівка, уже наближаються до вартості житла на лівому березі Києва та в спальних районах столиці.
Водночас пріоритети покупців змінюються: замість орієнтації виключно на ціну квадратного метра вони дедалі більше уваги приділяють енергонезалежності будинків, безпеці закритих територій і перевагам малоповерхової забудови. Це сприяє збереженню інтересу як до житлових комплексів із комплексним плануванням простору, так і до приватних котеджів.
Відповідно трансформуються й стратегії девелоперів. Конкуренція на ринку дедалі більше залежить не від масштабів проєктів чи поверховості будинків, а від рівня автономності житла та якості інфраструктури. Забудовники облаштовують власні котельні, парки, громадські простори й комерційні зони, прагнучи сформувати за межами столиці повноцінне середовище для проживання.
КВ проаналізувала вартість житла на первинному та вторинному ринках столичного регіону, а також дослідила причини й механізми обмеження висотного будівництва місцевою владою.
Читайте: Купити нерухомість у передмісті Києва: як і чому змінилися ціни на пристоличне житло
Фото: відкриті джерела
Анастасія Командік