Столична міськрада 6 листопада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК) яка займатиметься перевіркою реалізації проєктів та заходів з відновлення об’єктів, пошкоджених або знищених внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Депутати вважають, що процес відновлення триває надто повільно через бюрократичні бар’єри, застарілі норми та неузгодженість дій між структурними підрозділами КМДА. Комісія займеться впорядкуванням механізмів відбудови, підвищенням прозорості використання коштів та контролем за темпами відновлення. Про завдання ТКК, критерії її ефективності, чому на думку депутатів буксує відновлення зруйнованих домівок, КВ розпитала депутатку Київради та голову ТКК Аллу Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”).
КВ: Які були причини й передумови створення цієї комісії?
Алла Шлапак: Створення такої комісії назріло давно. Ще у 2022 році, стало очевидно, що зруйновані об’єкти у Києві не відновлюються потрібними темпами. В приймальні до депутатів та моєї особисто надходять запити від містян стосовно того, чому не відновлюється той чи інший зруйнований житловий будинок. Як, наприклад, без відновлення перебуває дім у Голосіївському районі неподалік від ТЕЦ, без газопостачання багатоквартирні будинки Солом’янського району по вул. Мокрій тощо. Раніше вплив, який могли чинити депутати полягав у надсилання відповідних запитів інстанціям. Ми могли надсилати їх, чекати відповідей місяцями, а нерідко й одержувати відписки на кшталт: “Нам потрібен додатковий час для вивчення”. За чотири роки накопичилося багато нерозв’язаних проблем, стало зрозуміло – час діяти. Тож тимчасова контрольна комісія – це, по суті, хірургічний метод, коли депутати вже вичерпали можливості впливу поодинці і треба втручатися комплексно. Я зрозуміла, що чекати, поки хтось інший цю комісію створить, – не можна.
КВ: Яка підготовка передувала рішенню?
Алла Шлапак: Я підготувала проєкт рішення і на минулому пленарному засіданні звернулася до колег із пропозицією долучитися до подання. Не очікувала, що буде такий відгук – охочих виявилося багато, але фізично змогли поставити підписи лише 33 депутати. Показово, що підтримка є з боку всіх фракцій. Я звернулася до всіх у сесійній залі, пояснила, чому ми це робимо. І коли рішення підтримали одноголосно, я отримала підтвердження правильності цього кроку. Це сигнал для громади: є ще одна інстанція, не чиновницька, куди можна звернутися з проблемами, які неможливо вирішити самостійно. Також це сигнал для чиновників, які роками зловживали повноваженнями: не відповідали на запити й не виконували роботи вчасно.
КВ: До складу комісії увійшло 8 депутатів. Хто вони?
Алла Шлапак: Відповідно до регламенту, до складу Тимчасової контрольної комісії входять представники всіх фракцій Київради. Від фракції «Єдність» Юрій Сулига, від «Європейської Солідарності» Володимир Прокопів і Людмила Ковалевська, від «Удару» – Михайло Іщенко та Леся Зубрицька, від «Голосу» – Зоя Ярош. Від «Батьківщини» – я, Алла Шлапак, і я є головою цієї тимчасової контрольної комісії та від «Слуги народу» – Микола Конопелько.
Позафракційні депутати, відповідно до регламенту, не мають права подавати кандидатури до складу комісії. Водночас, із трибуни я звернулася до всіх депутатів із закликом долучатися до нашої роботи. Ми налаштовані працювати прозоро, і кожен, хто має бажання брати участь у перевірках чи виїздах, матиме таку можливість.
КВ: Як буде працювати ТКК?
Алла Шлапак: Робота Тимчасової контрольної комісії відбуватиметься у форматі засідань – як у стінах Київради на Хрещатику, 36, так і у форматі виїзному, безпосередньо на об’єктах.
Ми також передбачаємо регулярне звітування. За результатами кожного засідання комісії я оприлюднюватиму короткий звіт і протокол на своїх сторінках у соціальних мережах, щоб усі охочі могли бачити наш прогрес.
Кияни зможуть надсилати свої зауваження й пропозиції будь-кому з членів комісії або мені особисто – на електронну пошту чи в особисті повідомлення. Єдине прохання – не писати конкретні адреси у відкритих коментарях, щоб уникнути поширення чутливої інформації.
Ми вже проаналізували об’єкти, зруйновані у 2022 році – року найбільш масштабних руйнувань у столиці. Єдиний район, який не зазнав пошкоджень у той період, – Дніпровський. Вже запланували виїзну нараду до Солом’янського району – формуємо перелік об’єктів, зруйнованих у 2022 році, щоб оцінити їхній стан, які є проблеми, як їх можна вирішити й чому вони виникли.
Крім того, очікуємо від Департаменту фінансів інформацію про те, скільки саме коштів з міського бюджету вже витрачено на ліквідацію наслідків руйнувань.
КВ: Повідомлялося, що ТКК працюватиме пів року. Чи вистачить цього терміну для роботи?
Алла Шлапак: Шість місяців – це не термін роботи Тимчасової контрольної комісії, а період, після якого ми маємо прозвітувати про результати на пленарному засіданні Київради. Тобто через пів року ми представимо розширений звіт, але сам термін роботи комісії регламентом не обмежений. Таке уточнення було рекомендацією юридичного управління, і ми з ним погодилися під час учорашнього засідання.
КВ: На вашу думку, у чому головна проблема процесу відновлення зруйнованого росією житла в Києві?
Алла Шлапак: Найбільша проблема – відсутність емпатії до людей, які постраждали. Відсутність емпатії від людей, які їхні документи розглядають, передають і приймають рішення. Я особисто стикнулася з цим. Вже виповнилося п’ять місяців з моменту, як моя квартира також була частково зруйнована внаслідок прильоту “шахеда”. На власному досвіді знаю, як документи просто лежать у спільних теках, перекидаються з одного департаменту в інший без жодної спецпроцедури для житла, зруйнованого через обстріли.
КВ: Як саме планує діяти Тимчасова контрольна комісія, щоб змінити цю ситуацію?
Алла Шлапак: Проведемо аналіз стану житла та об’єктів соціальної інфраструктури, пошкоджених або зруйнованих у 2022 році. Якщо ми виявимо, а ми вже знаємо, що за певними об’єктами роботи досі не виконані, затримки, наполягатимемо на їхньому дофінансуванні у 2026 році.
Плануємо також систематизувати й упорядкувати застарілі процедури, які стали причиною затримок у відновленні будинків. Затримки дуже часто відбуваються через процедурні проблеми або недостатні кваліфікації підрядників, яких залучають до робіт. Тож одним із результатів роботи ТКК має стати зобов’язання виконавчого органу пропускати документи за спеціальною процедурою з поміткою “Терміново”, аби не затягувати й не зривати виконання робіт.
Додатково плануємо покращити стан експертизи, які сьогодні фактично мають ознаки монополії. Наразі їх проводить підрозділ Департаменту фінансового аудиту, де бракує експертів. Через це рішення про технічний стан будівель нерідко ухвалюються без належних на те підстав.
КВ: Чи є приклади таких випадків?
Алла Шлапак: Ми бачимо це на прикладі нещодавньої ситуації в Солом’янському районі. Будинок по вулиці Кудряшова визнали таким, що підлягає ремонту, однак за кілька тижнів після висновку комісії в ньому обвалилося перекриття. Такого не повинно бути.
Це свідчить одразу про подвійну проблему – і в роботі виконавців, і в нормативних документах, якими керуються. З’ясувалося, що вони частково спираються на нормативний акт ще 1980 років. Саме тому ТКК має переглянути цей підхід до визначення стану житла. Сьогодні у чинних документах існують лише два статуси: «придатне» та «непридатне». Поняття «частково придатне» – відсутнє. Тобто, якщо квартира визнана повністю непридатною, люди отримують компенсацію: 40 тис. гривень одноразово на оренду та 20 тис. гривень щомісяця протягом двох років. Але що робити тим, чиє житло можна відновити за три-шість місяців? Для таких випадків законодавчо не передбачено жодного проміжного статусу.
КВ: Ви плануєте розробити нові критерії та впровадити їх?
Алла Шлапак: Так. Будемо переглядати відповідні порядки. Що залежить від ради – врегулюємо на місцевому рівні, а щодо змін, які потребують рішень парламенту, – звернемося до ВРУ з ініціативою внести відповідні правки до законодавства.
До речі, ще існує велика проблема з кадрами. Як у сфері відновлення житла, так і серед експертного складу, який має проводити обстеження. Однак, просто сказати «не вистачає кадрів» – це не підхід. Чому не відкриваються спецкурси при профільних закладах освіти, аби їхні кваліфіковані фахівці могли долучитися до відбудови? І ці питання ми також розглянемо в межах діяльності ТКК.
КВ: Відомо, що ваша статистика щодо кількості зруйнованих в Києві росіянами будівель менша, ніж та, яку озвучували раніше в КМДА. З чим це може бути пов’язане? Скільки на вашу думку є зараз об’єктів, що потребують відновлення за кошти міста?
Алла Шлапак: Наразі не можу назвати точної цифри – її немає. На сесії я озвучила дані, які доступні у відкритих джерелах. Це були цифри з офіційного каналу КМДА, а також звітна інформація. Думаю, причина в помилці при оприлюдненні інформації у відкритих джерелах. Тому чекаємо уточнених даних.
За їхніми даними, станом на 1 вересня повністю відселених будинків було 88, 25 з них уже відновлено, а ще у семи нібито тривають роботи. Все інше – це будинки, що постраждали частково і таких об’єктів може бути близько тисячі.
Кричуща проблема у питанні відбудови чи ремонту зруйнованого через обстріли житла – відсутність градації ушкоджень. Немає чіткого поділу за категоріями. Вважаю, що потрібно звертати увагу і на такі ушкодження, коли будинок загалом придатний для проживання, але квартири постраждали.
Наприклад, у нас був приліт у червні – і досі не зроблені фасадні роботи. Влітку все можна було відновити, поки фасад не зруйнувався через дощі остаточно. І це системна проблема. Такі пошкодження мають ліквідовуватися терміново, поза складними процедурами – усе має бути максимально спрощено, щоб не втрачати час.
КВ: Які ще недоліки бачите із реалізацією програм відновлення житла у Києві?
Алла Шлапак: Там, де ушкоджені або зруйновані будинки, є кілька серйозних проблем. Візьмемо до прикладу будинок у Святошинському районі: 60 квартир постраждали, 58 родин отримали “єВаучери” на нове житло. Але двоє мешканців відмовилися – сказали, що чекатимуть відновлення на місці. І тепер весь будинок не може реалізувати ці ваучери. Адже система передбачає, що або всі погоджуються отримати житло в інших районах, або ніхто. Це питання, яке врегулювати рішенням міськради неможливо, але воно має бути врегульоване, на законодавчому рівні.
Або інше питання: якщо старий будинок, скажімо, “хрущівка”, зруйнований – чи треба його ремонтувати, чи доцільніше побудувати на цьому місці сучасний дім? Мешканці також мають долучатися до обговорення. Було б правильно провести навіть опитування. Бо часто, коли питають: “Чи потрібна програма модернізації “хрущівок”?”, громада каже: “Потрібна”. Але коли доходить до переселення, багато хто встає на позицію, що вони тут народилися, жили і хочуть залишитися. Є людський фактор, є інтереси громади, які не можна ігнорувати. Це мають бути рішення, ухвалені з урахуванням думки людей.
КВ: Ви згадували, що комісія планує аналіз договорів, пов’язаних із відновленням зруйнованого житла. Чи вже розпочато цю роботу?
Алла Шлапак: Ми ще не почали безпосередньо аналіз документів. Відбулося голосування за створення комісії, і зараз ми очікуємо на підпис мера. Водночас уже працює робоча група при бюджетній комісії, яка готує всі необхідні передумови для старту.
Як тільки отримаємо від Департаменту фінансів та економіки інформацію про те, скільки коштів було витрачено на роботи з відновлення у 2022-2025 роках, одразу надішлемо запит на отримання супровідних документів – договорів, актів, тендерних матеріалів. Після цього ми зможемо робити висновки щодо якості витрачання коштів і ефективності реалізації програм.
КВ: Чи плануєте розробляти механізми притягнення до відповідальності несумлінних підрядників за невиконання термінів?
Алла Шлапак: Так, у нас уже є такий досвід. Наприклад, Тимчасова контрольна комісія з питань контролю за використанням бюджету, яку очолює Зоя Ярош, свого часу накопичила достатню доказову базу щодо одного з об’єктів – військового госпіталю. У результаті Київський міський голова підписав усі необхідні документи, і матеріали були передані до НАБУ. Ми досі очікуємо їхньої реакції, але приклад є, і депутати мають розуміння, як діяти в подібних ситуаціях. Тож ми плануємо використовувати такий самий механізм впливу – щодо підрядників, замовників, а за потреби й посадових осіб, які допустили порушення.
Ми закликаємо всі ініціативні групи мешканців будинків, які зазнали ушкоджень за ці чотири роки, звертатися до нас. Ваша активність – це пріоритет нашої роботи. Я сподіваюся, що в кожному такому будинку знайдуться активісти, які готові співпрацювати з нами, допомагати фіксувати проблеми та розробляти ефективні механізми, щоб у майбутньому уникнути подібних ситуацій.
КВ: І все ж, які конкретні зміни кияни зможуть відчути у результаті роботи комісії?
Алла Шлапак: По-перше, підвищиться поінформованість киян. Мешканці чіткіше розумітимуть, які гарантії надає місто і держава, які механізми компенсації чи відновлення доступні саме для них. По-друге, депутатський контроль за відновлювальними роботами допоможе пришвидшити їх виконання та мінімізувати корупційні ризики. Коли депутати мають доступ до всієї інформації, коли звіти стають публічними, це одразу створює іншу динаміку – і для виконавців, і для замовників, і для самих громад.
КВ: З сесії відомо, що кияни скаржаться у громадські приймальні на терміни та якість робіт з відновлення, чи маєте саме ви такі скарги і якщо так, то скільки? Які найчастіші скарги?
Алла Шлапак: Так, надходять. Моя приймальня працює в Печерському районі, і поруч із нею – Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, де був “приліт”. Це державна власність, і, на жаль, там досі нічого не зроблено. Є й позитивні приклади. Наприклад, у 2022 році внаслідок обстрілу постраждав будинок на вулиці Остапа Вишні – там загинули люди похилого віку. Один під’їзд був повністю зруйнований, але його оперативно відновили.
Проте водночас маємо десятки скарг від мешканців, чиї будинки втратили дахи під час обстрілів 2023-2024 років, особливо коли били по ТЕЦ. Люди заходили в зиму без покрівлі, а іноді виходили з неї – теж без покрівлі. Роботи затягувалися іноді на рік. Це неприпустимо.
Зараз наша приймальня стала прихистком для мешканців вулиці Лесі Українки після останнього масштабного обстрілу. І знову бачимо ті самі проблеми – бюрократію. Люди змушені чекати місяць, щоб отримати довідку від СБУ, без якої не можуть оформити матеріальну допомогу. Ми плануємо, щоб ТКК налагодила взаємодію з державними органами – саме в частині оперативності.
КВ: Тобто головна причина затримок – це бюрократичні процедури, а не нестача коштів?
Алла Шлапак: Так. Вважаю, що допомога і підтримка людей, які страждають внаслідок російських обстрілів, це першочергові видатки і ресурс міського бюджету для цього достатній.
КВ: Тож яких результатів очікуєте? Які три головні цілі ставите перед ТКК?
Алла Шлапак: Я хочу бачити результатом нашої роботи виконані відновлювальні роботи на всіх об’єктах, пошкоджених починаючи з 2022 року. Це – перше.
По-друге – я хочу бачити відповідальних осіб у разі, якщо ми виявимо порушення. У таких випадках має бути належна реакція правоохоронної системи.
І третє – я хочу, щоб люди, які постраждали, розуміли: вони не залишилися сам на сам зі своїми проблемами. Відновлення їхніх будинків – це не особиста проблема кожної окремої родини, а спільна справа усіх, тих, хто представляє їхні інтереси у Київраді.
Читайте: У Київраді створено ТКК, яка вивчатиме відновлення будівель, зруйнованих в результаті обстрілів
Фото: соцмережі
Інна Міхно