На фоні вручення підозр у резонансній справі щодо земельних махінацій у столиці Київрада вирішила зайнятися впровадженням нового Порядку розгляду проєктів рішень щодо відведення комунальних ділянок. Цей документ вчора було затверджено депутатським корпусом у першому читанні, вже найближчим часом він має бути доопрацьований. Зокрема, новим Порядком передбачено, що міськрада буде створювати спеціальні комісії по розгляду питань щодо передачі ділянок, які використовувалися без оформлення відповідних договорів. Серед іншого (на думку редакції КВ, це ключове), планується встановити, що депутатам не можна буде відхиляти висновки юристів Київради до “земельних” проєктів рішень, що вони наразі роблять системно. При цьому, низка народних обранців висловила скепсис стосовно таких реформ. Адже має місце нехтування регуляторною процедурою, більше того – у столиці вже діє Порядок, який регулює цю сферу, його новим документом відміняти чомусь не збираються (автори “нового” Порядку, схоже, свідомо створюють нову правову колізію). Крім того, деякі депутати впевнені, що в питанні протидії земельній корупції в Києві краще змінювати не процедури, а посадовців. І більш ретельно їх контролювати.
Як стало відомо КВ, під час пленарного засідання, яке відбулося 3 квітня 2025 року, столична міськрада ухвалила у першому читанні проєкт рішення №08/231-119/ПР від 11 лютого 2025 року” Про затвердження Порядку підготовки та прийняття рішень Київрадою про набуття та припинення прав на землю комунальної власності в Києві”.
Суб’єктами його подання виступили депутати Київради Вікторія Пташник (“Європейська солідарність”, на колажі ліворуч) та Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”, на колажі праворуч). За затвердження проєкта рішення за основу проголосували 69 народних обранців, надалі міськрада буде його доопрацьовувати.
Про що це
Як зазначається у пояснювальній записці до вказаного документу, станом на сьогодні низка рішень Київради щодо землевідводів суперечать і Генеральному плану Києва, і законодавству України, що викликає суспільний резонанс. Разом з тим, даний Порядок має забезпечити цільове використання переданих в оренду комунальних ділянок, унеможливити зловживання та мінімізувати корупційні ризики у сфері земельних відносин, сприяти прозорому управлінню землями, запобігти хаотичній забудові Києва та підвищити довіру громади до міської влади.
Фактично даним Порядком має бути передбачено, за якою процедурою повині розглядатися земельні питання на засіданнях комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин і на пленарних засіданнях міськради. Зокрема, у документі зазначається, що проєкти рішень щодо відведення ділянок у користування або власність, а також щодо припинення прав на землю, не можуть включатися до порядків денних таких засідань “з голосу”.
Винятком планується зробити, зокрема ситуації, коли столичній владі потрібно буде відводити комунальні ділянки для розміщення державних або комунальних установ, військових частин, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України тощо. Крім того, за такою спрощеною процедурою, згідно з проєктом рішення, можуть розглядатися питання про розірвання договорів оренди в разі невиконання орендарем своїх обов’язків за договором, проєкти рішень про скасування раніше ухвалених Київрадою рішень з мотивів їхньої невідповідності законодавству тощо.
Крім того, Порядком планується врегулювати низку проблем, які для Київради поточного скликання вже стали традиційними. Так, цим документом планується передбачити, що комунальні ділянки можуть передаватися в оренду без земельних торгів лише у випадках, визначених Земельним кодексом України. У випадку ухвалення Порядку, комісія Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин повинна буде перевіряти наявність законних підстав для таких землевідводів. При цьому, такий розгляд, відповідно з проєктом Порядку, може (але не повинен. – КВ) здійснюватися ні підставі висновків Департаменту земельних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), інших департаментів столичної мерії, юристів управління правового забезпечення Київради тощо.
Крім того, у проєкті Порядку вказується, що якщо фізичні чи юридичні особи користувалися земельними ділянками без належного оформлення, орендна плата для них не може бути нижчою за 12% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому, факт такого користування, перед ухваленням рішення про передачу ділянки в оренду, повинна буде встановлювати спеціально створена комісія при Київради, до роботи якої планується залучати фахівців профільних департаментів КМДА, незалежних спеціалістів у галузі містобудування, експертів громадських організацій тощо.
Окремо у цьому документі визначено, якими мають бути розміри ділянок, які продаються або передається в оренду, для обслуговування об’єктів нерухомості, що знаходиться у приватній власності. Так, у проєкті Порядку зазначено, що такі розміри обґрунтовуються “місткістю об’єкта та основними параметрами згідно ДБН Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”.
При цьому, планується передбачити, що граничний розмір площі ділянок, які надаються фізичним та юридичним особам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. У свою чергу розміри ділянок під рекреаційне житло слід приймати з розрахунку не менше ніж 23,3 м² на особу для постійного населення та 40,0 м² на особу – для відпочиваючих.
Також у Порядку зазначається, що під час розгляду проєктів рішень про набуття та припинення прав на землю обов’язково мають враховуватися рекомендації департаментів КМДА, зокрема охорони культурної спадщини та архітектурно-будівельного контролю, а також висновки висновки управлінь Київради з питань правового забезпечення діяльності та захисту прав та інтересів територіальної громади (в разі їх наявності). Відповідальність за розгляд таких рекомендацій покладається на головуючого Київради.
Крім того, даним документом має бути встановлено, що якщо щодо земельної ділянки відкрито кримінальні провадження, проходять судові спори або наявні запити правоохоронних органів, цю інформацію заступник голови КМДА, який координує та контролює земельні питання, має озвучити депутатам на пленарному засіданні міськради.
При цьому, вже після реєстрації даного проєкту рішення його співавторка Вікторія Пташник у березні та квітні 2025 року подала низку пропозицій та рекомендацій до даного Порядку. Зокрема, як вважає народна обраниця, кожен депутат Київради має право подати у письмовій формі свою “окрему думку” стосовно того чи іншого проєкту рішення по земельному питанню – після того, як його розгляне “земельно-містопланувальна” комісія міськради. Такі “думки”, серед іншого, будуть оприлюднюватися на сайті Київради, і депутати зможуть проголошувати їх на пленарних засіданнях
Серед іншого, за пропозицією Вікторії Пташник, Секретаріат Київради, у випадку затвердження цього Порядку, повинен буде здійснювати вебтрансляції засідань Президії міськрадии в режимі реального часу із оприлюдненням відеозапису відповідних засідань одразу після їхнього завершення. Нагадаємо, такі засідання, на яких формується порядки денні пленарних засідань Київради, наразі не транслюються, хоча на цьому не один рік наполягали окремі депутати. Вочевидь, така ініціатива направлена на те, щоб надалі у народних обранців не було “спокуси” щось “обговорювати тихцем”.
Примітно, що ще 21 лютого 2025 року вказаний документ був забракований управлінням Київради з питань захисту прав та інтересів територіальної громади. Так, його фахівці у свої зауваженнях зазначили, що вказаний Порядок “у запропонованому вигляді не відповідає нормам законодавства та потребує суттєвого доопрацювання”. При цьому, в управлінні зазначили, що “всі вказані цілі та завдання Порядку є, безсумнівно, такими, що відповідають сучасним викликам та яких наразі потребує українське суспільство, в тому числі від столичної влади, адже вони спрямовані на зміцнення авторитету влади в очах киян та гостей міста”.
Так, у висновку вказано на те, що даний проєкт рішення є регуляторним актом, а отже його розроблення, прийняття та оприлюднення мають здійснюватися за спеціальною, більш “бюрократично довгою” процедурою. Цей факт, до слова, підтвердили і в Державній регуляторній службі. Також у документі управління з питань захисту прав та інтересів тергромади зазначається, що окремі положення цього Порядку дублюють вже прийняті Київрадою рішення – зокрема, йдеться про ті рішення депутатського корпусу, якими було заборонено відведення земельних ділянок в користування особам, пов’язаним з Росією. У зв’язку з цим, як зазначили фахівці, доцільніше було б внести зміни у “попередні” рішення, які “регулюють подібні за змістом відносини”.
Серед іншого в управлінні підкреслили, що деякі питання, порушені в Порядку, доцільно “вирішувати при розгляді відповідних проєктів рішень, що стосуються конкретних земельних ділянок та окремих суб’єктів господарської діяльності задля забезпечення найбільш точної кваліфікації правової проблеми та шляхів її вирішення”. Йдеться, наприклад, про питання щодо площі земельних ділянок, які пропонується передати в оренду; щодо співвідношення розміру об’єкта нерухомості, яка знаходиться у приватній власності, із розміром земельної ділянки, яку міська влада планує відвести таким власникам; щодо встановлення наявності або відсутності підстав для укладення договорів оренди на новий строк тощо. Тобто, вочевидь, це натяк на те, що не треба ще більш формалізувати процеси – кожний землевідвід все ж потрібно розглядати “індивідуально”, а не тільки за “шаблоном”.
Крім того, 12 березня цей проєкт рішення без погодження повернуло управління правового забезпечення діяльності Київради – як такий, що в цілому не відповідає вимогам законодавства. Зокрема, юристи міськради вказали на те, що в цілом законодавством України передбачено, що порядок підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях , у тому числі й “земельних” проєктів рішень, має визначатися регламентом відповідної місцевої ради. Тобто, ніякого окремого Порядку для земельних питань, мовляв, не може існувати. Серед іншого, у висновках управління повідомляється, що, наприклад, проблема передачі ділянок без проведення аукціонів взагалі вимагає законодавчаого регулювання, адже за своєю суттю є досить складною і не може бути регламентованою місцевою радою.
Бурхливе обговорення
Під час розгляду цього проєкту рішення в сесійній залі Вікторія Пташник зазначила, що її вищезгадані пропозиції були направлені на те, щоб виключити та відкоригувати ті пункти даного документу, до яких мала питання Державна регуляторна служба. Відповідно, за словами депутатки, наразі цей проєкт рішення вже не є регуляторним актом.
“Цей антикорупційний земельний Порядок є відповіддю на численні порушення, які, на превеликий жаль, вчиняла ця сесійна зала. Ми передбачаємо різні антикорупційні механізми – починаючи з того, як формуються порядки денні земельної комісії і як формується черговість [розгляду таких питань]. Ми хочемо зробити так, щоб ніхто не міг домовлятися, як унеможливити винесення питання до сесійної зали або як прискорити це – щоб черговість визначалася датою реєстрації [звернення до міської влади]. Також ми запроваджуємо механізми боротьби з “туалетними схемами” – коли під маленькі об’єкти без земельних торгів передаються ділянки великої площі”, – повідомила депутатка.
Читайте: “Земля для друзів”: прокуратура судиться з Київрадою за ділянку на Батиєвій горі
Із ініціативою Пташник-Білоцерковця у цілому не погодилися у фракції “Слуга народу”. Її представник Микола Конопелько зазначив, що мета цього проєкту рішення чудова, але механізми та інструменти реалізації недосконалі та потребують доопрацювання. Так, за словами депутата, фактично у даному випадку йдеться про створення нової процедури відведення землі, хоча в Київраді вже існує відповідна процедура – передбачена Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у Києві, який був затверджений рішенням Київради №241/2463 від 20 квітня 2017 року. А тому, як зазначив Конопелько, депутатський корпус повинен керуватися “не двома порядками, які будуть конфліктувати один з одним і створювати правову невизначеність, а одним”.
При цьому, народний обранець підкреслив, що його фракція підготувала альтернативний проєкт рішення і наполягає спочатку на його включенні до переліку проєктів рішень, які проходять регуляторну процедуру, а потім і на ухваленні. Вочевидь, йдеться про проєкт рішення №08/231-161/ПР від 18 лютого 2025 року, яким якраз і передбачено внесення змін у вищезгаданий Порядок від 2017 року.
“У проєкті пані Пташник не враховано, яким чином боротися з “туалетними схемами” на рівні виконавчого органу. Бо наша впевненість у тому, що “туалетні схеми” будуть неможливими, якщо правильно працювати виконавчий орган (КМДА.- КВ) – не допускати або скасовувати реєстрацію неіснуючого майна, під час інвентаризації землі формувати ділянки достатнього розміру тощо. Це все повноваження виконавчого органу, і в нашому проєкті рішення ми максимально регламентуємо його роботу. Бо звинувачувати у всьому земельну комісію неправильно – треба прийняти провину виконавчого органу, секретаріату [Київради], скасувати певні надмірні повноваження, скасувати процедури, якими створюються певні перепони”, – підкреслив Конопелько.
Депутат Михайло Наконечний (позафракційний) висловив думку, що спочатку столичній владі потрібно “розібратися” із роботою земельної комісії та Департаменту земельних ресурсів КМДА. Більше того – за словами народного обранця, вказаний структурний підрозділ столичної мерії взагалі не потрібен
“Потрібно сім разів відміряти і один раз відрізати. Поки у нас є сумніви щодо наявності або відсутності регуляторних ознак у цьому проєкті рішення. Тому я думаю, що це – передчасне питання. Тому [треба зробити так], щоб ми потім це рішення багато разів не змінювали. І якщо виникають сумніви у корупційності [земельної] комісії або Департаменту земельних ресурсів (КМДА.- КВ), мені здається, що першочергово треба поставити питання щодо переформатування земельної комісії. І найголовніше – ми дійшли висновків, що нам потрібно реорганізувати Департамент земельних ресурсів. Я пішов би далі та говорив би про його ліквідацію, бо це додаткова корупційна ланка”, – зазначив Михайло Наконечний.
Схожу думку висловив і представник фракції “Єдність” Віталій Павлик. Він зазначив, що для реформування даної сфери у першу чергу потрібно переформатувати роботу комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин – щоб ніхто із зацікавлених впливових бізнесменів не міг руками депутатського корпусу вирішувати свої земельні питання.
“Ті чи інші нормативні акти не визначають корупцію – її визначають конкретні особи, безвідповідальність, відсутність контролю. Від того, чи змінимо ми сильно [Порядок], чи ні, корупція не зміниться. Є люди, які маніпулювали тими нормами, які закладені в [існуючому] Порядку. Вони допустили це. Ми повинні викорінити “політику смотрящих” та інших людей, які впливають на депутатський корпус”, – підкреслив депутат.
Врешті-решт, Вікторія Пташник погодилася із тим, що даний документ ще потрібно “дописати”, у зв’язку з чим після голосування за основу не наполягала на голосуванні “в цілому”. При цьому, жодна з чотирьох правок до цього документу, які були винесені на голосування (у т.ч. пропозиції від самої Пташник), не були підтримані депутатським корпусом. Мабуть, тому, що нхіто толком не встиг з ними ознайомитись і усвідомити їхню суть.
Про земельні відносини в Києві
Як неодноразово повідомляла КВ, у сфері земельних відносин столиці в останні роки панує справжній хаос. Київрада спільно з КМДА масово приймають рішення щодо відведення в оренду під забудову ділянок, які є зеленими зонами або навіть входять до територій з природоохоронним статусом, на яких збираються будувати щось всупереч цільовому призначення (у першу чергу – житлові комплекси у промзонах і на землях для громадської забудови), на яких за сумнівних обставин з’явилася нерухомість, що дозволяє її власникам отримувати ділянки без проведення аукціонів, і навіть здійснюють передачу в користування землі під неіснуючі будівлі.
Про усі такі випадки регулярно пишуть журналісти, активісти та окремі депутати Київради, але за рідкісним виключенням це все “вхолосту”. Чиновники Департаменту земельних ресурсів КМДА не перестають готувати відверто незаконні проєкти рішень, які депутатський корпус без докорів сумління затверджує на пленарних засіданнях міськради. При цьому, народні обранці звикли ігнорувати висновки управління правового забезпечення діяльності Київради, яке майже завжди знаходить низку порушень у проєктах рішень щодо здійснення землевідводів та повертає ці документи без погоджень. І усі ці обставини є причиною вкрай фатальних наслідків.
Так, ледь не щомісячно у Києві виникають скандали через незгоду громади з будівництвом тих чи інших об’єктів на різних територіях, а правоохоронці відкривають десятки кримінальних проваджень та ініціюють десятки судових справ, в рамках яких розслідують численні порушення з боку посадовців столичної мерії при здійсненні таких землевідводів та добиваються повернення таких ділянок до комунальної власності. Але зважаючи на різні обставини, часто усі ці “розбірки” не мають ніякого результату, що призводить до безконтрольного будівництва численних ЖК, а також офісних і торгових центрів, через які у столиці з часом посилюються інфраструктурні проблеми – затори на дорогах, дефіцит місць у школах, дитсадках та лікарнях тощо. Паралельно з цим місто втрачає цінні гектари “потенційних” і реальних скверів та парків, що у тому числі погіршує екологічну ситуацію в Києві (зокрема, йдеться про забруднення повітря).
Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві
На особливу увагу заслуговує т.зв. “туалетна схема”, про яку писалося вище – коли десятки “соток” землі або навіть цілі гектари передаються під невеликі гаражі (інколи навіть некапітальні), сміттєзбірники та інші “собачі будки” на декілька десятків квадратних метрів, або й взагалі під майно, яке існує лише “на папері”, що постійно підтверджується результатами зйомок зі супутників.
Окрім хаотичної забудови, ще однією проблемою, яка є наслідком таких землевідводів, є недоотримання бюджетом Києва значних обсягів коштів – через те, що наявність споруди на певній території дає можливість її власнику обійти процедуру земельного аукціону і сплачувати “менше грошей” до міської скарбниці. Наразі точна інформація щодо цифр у відкритому доступі відсутня, але можна припустити, що мова йде про сотні мільйонів гривень. Так, чиновники КМДА ніколи не пояснюють, яким чином вони визначили, скільки саме землі необхідно під обслуговування таких споруд, а тому, зважаючи на ту ж відсутність процедури аукціонів, значна частина таких земель фактично була передана “на халяву”. І це все незважаючи на те, що в рамках судових спорів вже сформувалася певна практика стосовно таких площ і що юристи Київради постійно “тикають депутатів носом” у такі обставини.
Ці факти набули особливого розголосу на початку 2025 року. Не останню роль у цьому зіграла операція Національного антикорупційного бюро (НАБУ) і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під назвою “Чисте місто” – кримінальне провадження, в рамках якого правоохоронці розслідують махінації зі столичною комунальною землею (у т.ч. “туалетні схеми”).
Так, у лютому 2025-го низці осіб, які можуть бути причетними до таких правопорушень, було повідомлено про підозри. У цьому переліку опинилися, зокрема, заступник голови КМДА Петро Оленич, який контролював цю сферу за розподілом обов’язків (у березні був звільнений), голова комісії Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”), а також низка посадовців різних столичних КП та працівників бізнес-структур впливових осіб, які мають вплив на прийняття владою рішень у даній сфері.
Наразі розслідування триває, а мер Києва Віталій Кличко звільнив окремих його фігурантів та обіцяє подальші “чистки” серед своїх підлеглих. Один із тих, хто може залишитися без посади є і секретар Київради Володимир Бондаренко, який, схоже, був одним із тих, хто зіграв ключову роль у цих порушеннях – уже у вівторок, 5 квітня, міськрада може зібратися на голосування за його звільнення. Паралельно чиновники КМДА спільно з депутатами вже готуються скасовувати численні рішення по землевідводам, які в останні роки були прийняті всупереч тим чи іншим вимогам законодавства – вочевидь, задля того, щоб хоча б частково “замести сліди”.
Зазначимо, що Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував все той же Петро Оленич. Він же з квітня 2021-го по березень 2025-го контролював роботу цього структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик