Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочинає фінансову фазу розслідування корупційної справи “Мідас”, у межах якої слідчі відстежуватимуть транзакції в Україні та за кордоном і залучатимуть іноземні правоохоронні органи та Державною службою фінансового моніторингу (Держфінмоніторинг).
Про це, як передає КВ, повідомив директор НАБУ Семен Кривонос у новому випуску YouTube-проєкту “УП.Чат”.
“Уявіть собі транзакції, які відбувалися в цьому “офісі” (де фігуранти обговорювали схеми та розподіляли гроші) і тепер що потрібно зробити? Потрібно відстежити рух коштів через державні чи приватні банки, рух коштів за кордоном”, – пояснив Семен Кривонос.
За його словами, за наявною інформацією, фігуранти також часто використовували криптовалюту, що ускладнює слідство.
“Нам потрібна буде допомога правоохоронців інших країн. Можливо, потрібно буде вирішувати питання щодо створення спільних слідчих груп, що демонстрували в кейсах про корупцію дуже високу свою ефективність”, – зазначив директор НАБУ.
Він також наголосив на важливості співпраці з Держфінмоніторингом та при цьому визнав, що по декільком чутливим провадженням Бюро очікує відповіді від цього відомства “аномально довгий час”.
“Я сподіваюся на конструктивну співпрацю”, – сказав Кривонос.
За його словами, НАБУ буде зараз надсилати багато відповідних запитів, щоб Держфінмоніторинг встановив транзакції, які відбувалися.
“Служба фінансового моніторингу – це фінансова розвідка, яка взаємодіє з фінансовими розвідками інших наших країн-партнерів і може в оперативному плані отримувати рух коштів і підозрілі транзакції, які мають ознаки легалізації відмивання коштів”, – пояснив директор НАБУ.
Він нагадав, що під час документування було встановлено, що через “офіс”, так чи інакше, пройшло близько 100 млн доларів, кошти виводились в великих об’ємах за кордон.
“Це те, що ми встановили оперативним шляхом. Це може бути набагато більше”, – зазначив він важливість фінансового розвідування.
Кривонос додав, що під час обшуків були вилучені цікаві документи, на який можна побачити процесу руху коштів, але ще треба точно встановити, куди ці кошти перераховувалися, як вони конвертувалися, можливо, в нерухомість, в інші активи за кордоном.
Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко під час спілкування також повідомив, що в ході розслідування необхідно ще розшифрувати понад 30 кличок, які використовували фігуранти справи.
“Це не один, не два і не три десятки… Це можуть бути і посадові особи і просто люди, які користувалися послугами цього “офісу”, – сказав він.
Керівники САП та НАБУ також повідомили, що в записах є розмови про причетність до справи інших правоохоронних органів, але наголосили, що серед них нема Служби безпеки України.
Нагадаємо, 11 листопада САП та НАБУ заявили про викриття злочинної організації, до якої входили чинні та колишні посадовці енергетичної сфери та відомий бізнесмен Тимур Міндіч. В ході операції “Мідас” детективами затримано 5 осіб, а про підозру повідомлено 7 її членам. За даними “Схем”, фігуранти – це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.
Президент Зеленський 12 листопада звернувся до прем’єр-міністра Юлії Свириденко щодо відставок міністра енергетики і міністра юстиції. Крім того глава держави заявив, що підпише указ про застосування санкцій проти двох фігурантів справи про корупцію в “Енергоатомі”. Кабмін вже вніс на розгляд РНБО пропозиції про застосування санкцій щодо Тимура Міндича та Олександра Цукермана, які виїхали з України.
Читайте: Зеленський звернувся до Свириденко з приводу відставки міністрів юстиції та енергетики
Фігурантам корупційного скандалу – виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки “Енергоатому” Дмитру Басову, ексраднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, Лесі Устименко та Ігорю Фурсенку суд обрав запобіжні заходи – їх відправили під варту із заставами.
Крім того 12 листопада міністерка енергетики Світлана Гринчук повідомила, що написала заяву на відставку з посади. Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністерки енергетики Світлани Гринчук. 12 листопада відповідні документи отримані у ВР.
Читайте: До Ради надійшло подання премʼєрки Свириденко на звільнення Галущенка та Гринчук
Також уряд відсторонив від роботи віцепрезидента, члена правління НАЕК “Енергоатом” Якоба Хартмута. Крім того відсторонено фігуранта справи Дмитра Басова та працівників, чию діяльність перевіряють правоохоронці.
Читайте: Зеленський підписав указ про запровадження санкцій проти Міндича та Цукермана
У Раді 13 листопада було зареєстровано законопроєкт відносно проведення невідкладного незалежного аудиту Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Ініціювала законопроєкт голова комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна (фракція “Слуга народу”) у зв’язку з оприлюдненими НАБУ “плівками Міндіча”, де фігурує НАЗК.
Фото: НАБУ
Владислава Олійник