Найближчим часом суд першої інстанції може винести рішення у справі щодо оскарження Детального плану території (ДПТ) частини промрайону Воскресенський, який було затверджено Київрадою у травні 2023 року. Прокуратура вимагає скасувати цей документ – у т.ч. тому, що він змінює положення чинного Генерального плану міста, а це суперечить законодавству. Йдеться про те, що столична влада фактично “перетворила” промзону площею 12,61 га, яка, до того ж, знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції, в територію житлової забудови. Таким чином АТ “Київметал”, яке є користувачем відповідної ділянки і входить до орбіти впливу одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі), отримало право звести там 8 житлових “висоток” (по 26 поверхів). Поки ця справа “лежала в суді”, вказана компанія вже встигла отримати від КМДА Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування даної забудови, а від ДІАМ – дозволи на будівництво перших двох черг житлового комплексу. Цікавим є і те, що у “Київметалі”, схоже, планують “усіх обхитрити” – проєктною документацію також передбачено зведення там же трьох “адміністративно-офісних будівель”, у яких по факту, вочевидь, теж будуть облаштовані житлові апартаменти.
Як стало відомо КВ, 22 вересня 2025 року має відбутися засідання Київського окружного адмінсуду (КОАС) у справі №320/18828/24, в рамках якої Київська міська прокуратура оскаржує рішення столичної міськради №6380/6421 “Про затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у Дніпровському районі Києва” від 18 травня 2023-го.
На даний час в держреєстрі судових рішень відсутня інформація стосовно усіх аргументів, якими в цьому спорі оперують правоохоронці. Однак, ще у січні 2025 року, вже після подання цього позову (він надійшов на розгляд суду в травні 2024-го), в прокуратурі повідомили, що затвердження вказаного ДПТне узгоджується зі стратегією розвитку Києва та по суті змінює положення чинного Генерального плану міста, що створює загрозу для ефективної життєдіяльності мешканців прилеглих районів міста.
Так, цим документом запроєктовано будівництво восьми 26-ти поверхових житлових будинків на землях промислового призначення. Йдеться про територію площею 12,61 га на проспекті Визволителів, 1-9, яка є частиною земельної ділянки площею 13,71 га, і яка увійшла в даний детальний план і перебуває в користуванні АТ «Київметал». За даними правоохоронців, вона належить до промислово-комунальної території та розташована в санітарно-захисній зоні залізничної вантажної станції «Київ-Дніпровський».
“Таким чином, ДПТ розроблений в порушення вимог містобудівного та земельного законодавства і без урахування державних та громадських інтересів, у зв’язку з чим прокуратура просить суд його скасувати. Згідно з Генеральним планом Києва, значна частина цих територій за функціональним призначенням належить до промислово-комунальної території”, – підкреслили в столичний прокуратурі.
Читайте: Прокуратура оскаржує дозвіл на будівництво восьми 26-поверхівок на Воскресенській промзоні
Контекст
Ще з кінця 90-х років “Київметал” (займалося постачанням металопрокату і наданням інших супутніх послуг у цій галузі) орендувало у столичної громади земельну ділянку площею 13,71 га з кадастровим номером 8000000000:66:264:0003 на просп. Георгія Нарбута, 5-7 (стара назва – просп. Героїв Визволителів), яку Київрада відвела цій компанії під експлуатацію та обслуговування адміністративно-побутових корпусів та складської бази. Але вже у другому десятиріччі нового століття вказане акціонерне товариство вирішило “перепрофілювати” свою діяльність – можна припустити, що це було пов’язано зі зміною його “справжніх” власників, про яких мова йтиме нижче. Як наслідок – у 2022 році на замовлення “Київметалу” було розроблено ДПТ, який мав би легалізувати житлову забудови території, що використовувалася цим АТ.
У травні 2023 року Київрада затвердила цей документ практично без обговорень. Усього до вказаного ДПТ увійшла територія площею 115,9 га, яка обмежена просп. Броварським, просп. Визволителів, бульв. Перова, просп. Алішера Навої, вул. Райдужною та вул. Челябінською.
Столична влада декларувала, що ухвалення цього документу допоможе “реструктуризувати і впорядкувати промислово-комунальну територію”, яка знаходиться в межах цієї місцевості, задля її “подальшого поліфункціонального використання”. Така ініціатива в проекті ДПТ пояснюється, зокрема, тим, що більшість підприємств, розташованих в цих межах, мають застарілі та зношені основні виробничі фонди, їхні приміщення здаються в оренду, а також наявне “скорочення пропозицій трудових ресурсів”. У зв’язку з цим столична влада традиційно хоче створити у цій місцевості “новий житловий мікрорайон з повним комплексом обслуговування, що має бути включений в існуючі сельбищні райони (ймовірно, мова йде про сусідні житлові масиви. – КВ) та поєднаний з зеленими зонами міста”. Таким чином дана територія буде “олюднена” – наразі там ніхто не проживає.
Розмістити вказаний житловий мікрорайон пропонувалося саме на території “Київметалу”. Загальна площа цієї житлової забудови має скласти 12,61 га (більша частина землі, що знаходилася в користуванні “Київметалу”). Проєктом ДПТ було передбачено, що вказаний житловий мікрорайон має складатися з восьми будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на перших поверхах. Також детальним планом передбачено, що вздовж фасадної сторони цієї житлової забудови має бути організована громадська зона з рекреаційним простором та автостоянками для тимчасового зберігання автомобілів.
Ділянка площею 13,71 га на карті
Ще у проєкті цього ДПТ було враховано будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями громадського і житлового призначення на перетині проспектів Броварського та Визволителів, який вже наразі введено в експлуатацію (по закону без затвердженого ДПТ цього не мало б статися.- КВ). Мова йде про 25-поверховий ЖК “Freedom”, який спочатку зводився під “прапорами” “Укрбуду”, а потім – “Київміськбуду”.
Усього проєктом вказаного ДПТ передбачається будівництво 3,3 тис. квартир, в яких зможуть проживати більше 6 тис. осіб. Крім того, на двох ділянках (кадастрові номери – 8000000000:66:264:0010 і 8000000000:66:264:0033, площа – 0,39 і 0,53 га відповідно) було передбачене будівництво двох БФК з переважними видами використання “готель” і “готель з офісними приміщеннями” відповідно.
Проєктними рішеннями цього ДПТ також передбачено будівництво у цій місцевості закладу загальної середньої освіти на 24 класи (720 місць), двох вбудовано-прибудованих до житлових будинків дитячих дошкільних закладів загальною ємністю 200 місць, а також розміщення груп короткочасного перебування для дітей дошкільного віку загальною кількістю 34 місця у багатофункціональному комплексі з приміщеннями громадського та житлового призначення на перетині просп. Броварського та Визволителів. Все це, як відомо, реалізується тільки якщо на це будуть виділені кошти з міського бюджету. Крім того, столична влада запланувала, що у місцевості в межах проєктного ДПТ мають бути побудовані багатоповерхові гаражі загальною місткістю 1564 машино-місць, а також паркінги на 1564 машиномісця.
Під час громадського обговорення та громадських слухання стосовно проєкту цього ДПТ, які проходили протягом листопада-грудня 2021 року, свої претензії до цього документу висловила низка активістів та фахівців.
Зокрема, громадський активіст та захисник України Олег Симороз у своєму зверненні до КМДА висловив думку, що затвердження цього ДПТ легалізує ЖК “Freedom”, який будувався на основі незаконних МУО на проєктування. Найімовірніше, він мав на увазі те, що земельна ділянка під цим ЖК призначена “для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-офісного центру”, а МУО були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проєктування будівництва БФК з приміщеннями житлового і громадського призначення.
Також Симороз тоді звернув увагу на те, що у ДПТ немає “нормального обґрунтування щодо забезпечення соціальною інфраструктурою” – йшлося про поліклініки та лікарні. Крім того, активіст вказав на те, що у цьому ДПТ передбачене будівництво житлових будинків без врахування навантаження на транспортну інфраструктуру. Зокрема, він зазначив, що наразі є колосальні затори на проспектах Броварському і Визволителів та в районі станції метро “Лівобережна”, але розробники ДПТ навіть не зазначили розрахунку пропускної спроможності цих транспортних артерій.
На тому, що затвердження ДПТ реконструкції частини промрайону Воскресенський у цей час не є доцільним, наголошував і депутат Олександр Міщенко (фракція “Європейська солідарність”), який у минулому VIII скликанні міськради очолював земельно-містобудівну комісію Київради. Серед іншого, він вказував на те, що в період війни треба думати не про “забудову” а про “оборону”. Крім того, Міщенко висловив думку, що в умовах нестабільної економічної ситуації забудовники все рівно не зможуть реалізувати цей ДПТ. Втім, така позиція не завадила цьому депутату проголосувати “за” це питання в сесійній залі.
Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський
Надалі, 8 лютого 2024 року, Київрада рішенням №7771/7812 погодила передачу земельної ділянки площею 13,71 га на просп. Георгія Нарбута, 5, 7 в оренду АТ “Київметал” для будівництва та обслуговування багатофункціонального житлового комплексу з паркінгами, об’єктами соціально-побутового та офісного призначення і об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Фактично це було “поновлення” права користування цієї землею (як зазначалося вище, компанія використовувала її з кінця 90-х, але термін дії відповідного договору закінчився) та зміна її цільового призначення. Так, раніше дана ділянка мала цільове призначення “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для експлуатації та обслуговування адміністративно-побутових корпусів і складської бази)”. Таким чином столична влада зробила другий крок для легалізації житлової забудови даної території.
11 вересня 2024 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав АТ “Київметал” МУО на проєктування будівництва на просп. Георгія Нарбута, 5, 7 – на вищезгаданій ділянці. Це вже був третій крок від міської влади. Згідно зі вказаним документом, компанії було дозволено проєктувати зведення на цій території “комплексу житлових будинків з вбудовано-прибудованими закладами громадського призначення та дошкільними навчальними закладами, будівель громадського призначення, трансформаторних підстанцій, закладу загальної середньої освіти та багаторівневих паркінгів”.
Даними “містобудами” було встановлено, що на вказаній ділянці можна зводити будівлі висотою до 85 метрів, однак гранична висота має бути встановлена відповідно до висновків Державіаслужби. Максимально допустимий відсоток забудови цієї землі має скласти 30% (для житлової забудови), а максимальна щільність населення – 540 осіб на 1 га (остаточна цифра має бути визначена відповідно до Державних будівельних норм (ДБН) з урахуванням норм забезпеченості місцями в загальноосвітніх закладах, об’єктами соціальної сфери тощо).
Також в МУО було зазначено, що ділянка під майбутніми багатоповерхівками частково знаходиться в поясі зони санітарної охорони джерел питного водопостачання, санітарно-захисній зоні промислових підприємств і санітарних розривах від наземних гаражів та паркінгів. У зв’язку з цим на АТ “Київметал” було покладено зобов’язання здійснювати проєктування відповідно до тих вимог, які були встановлені державною владою для таких територій.
Серед інших цікавих пунктів цих МУО – “Київметал” має “передбачити дорогу-дублер вздовж проєктної магістралі міського значення Троєщина-Осокорки, що передбачена містобудівною документацією” (вона “записана” в ДПТ). Тобто, йдеться про те, що забудовник має забезпечити ще одну дорогу для майбутніх мешканців своїх будинків, але, вочевидь, якщо міська влада попередньо побудує іншу дорогу. А цього може й не статися – про плани керівництва міста щодо облаштування цієї магістралі стало відомо ще в 2018 році, але далі розмов ці обіцянки не пішли.
Надалі, 11 червня 2025 року, Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) видала АТ “Київметал” дозвіл №ІУ013250605963 на будівництво першої черги будинків та будівель на вказаною адресою. Цим документом було погоджено зведення двох 26-поверхових житлових будинків на 751 квартиру (один будинок – з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями), одноповерхової будівлі громадського призначення і трансформаторної підстанції. А минулого місяця, 26 серпня, той же орган видав “Київметалу” дозвіл №ІУ013250820145 на зведення другої черги даного комплексу будівель. Ним було погоджено будівництво двох 26-поверхових будинків на 693 квартири. При цьому, в одному будинку також має бути вбудовано-прибудований заклад дошкільної освіти на 100 місць, а в іншому – вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення (можна припустити, що “під комерцію”. – КВ). Генеральним підрядником обох черг будівництва було заявлено ТОВ “Спецбуд-Моноліт”.
Усього же, відповідно до розробленої та погодженої забудовником проєктної документації, на цій території планується звести 8 житлових будинків. При цьому, дошкільні навчальні заклади мають бути у двох будинках (загальна кількість місць у таких дитсадках – 200), а вбудовано-прибудовані приміщення – у трьох будинках. Також на даній ділянці планується будівництво школи на 720 місць, трьох будівель громадського призначення, трьох багаторівневих паркінгів, трьох адміністративно-офісних будівель і чотирьох трансформаторних підстанцій.
Що цікаво, вищезгадані адміністративно-офісні будівлі матимуть висоту 57,3 метрів (близько 19 поверхів) кожна і, схоже, також будуть житловими. Справа в тому, що у проєктній документації зазначається, що у них будуть апартаменти – від квартир вони зазвичай відрізняються лише неможливістю “прописатися” та більш високими тарифами на “комуналку”. Тобто, ймовірно, забудовники вирішили “усіх обхитрити” – звести навіть більше житла, ніж передбачалося ДПТ і МУО.
Бенефіціари забудови
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “Київметал” (до 2012 року – ЗАТ “Київметал”) було зареєстроване в столиці у лютому 1996 року. Керівником цієї компанії зазначено Максима Міліневського-Грищенка. Власниками крупних пакетів акцій АТ “Київметал” станом на IІ квартал 2025 року були Наталія Бернацька (23%), ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” (24%), ТОВ “Столиця Груп” (24%) та кіпрська компанія “Спарентон Лімітед” (18,9%).
Система Youcontrol відносить АТ “Київметал” до групи компаній “BT INVEST” і до групи “родини Владислави Молчанової”. Так, головний напрямок діяльності першої групи, яка об’єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні “BT INVEST” керує мережею роздрібних магазинів “Novus”, компанією “Best Imports”, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене.
У свою чергу група “родини Владислави Молчанової” об’єднує понад вісім десятків компаній, що зайняті переважно у сферах будівництва і нерухомості. Головний актив групи – все та ж девелоперська компанія “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є бізнесвумен Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов.
Як неодноразово повідомляла КВ, значна частина об’єктів “Stolitsa Group” не без скандалів будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з держпідприємство “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості зводяться, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження і вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Ще одним резонансним проєктом “Stolitsa Group” є будівництво ЖК “H2O” – колишнього комплексу “Патріотика на озерах”, який на 176 га землі на столичних Осокорках збирався будувати нині збанкрутілий банк “Аркада”. Так, інвестори цього ЖК звинувачують компанії із орбіти Молчанової в тому, що вони вимагають додаткову оплату за вже придбані квартири та затягують будівництво – за три роки з моменту входження “Stolitsa Group” у цей проєкт жоден будинок не був зданий в експлуатацію.
У свою чергу, екоактивісти вимагають не допустити будівництва даного комплексу і в судовому порядку намагаються оскаржити один із дозволів на проведення будівельних робіт. Вони зазначають, що забудовники не отримали погодження від органів охорони культурної спадщини, хоча мали б це зробити, бо відповідна ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту. Крім того, за інформацією екоактивістів, ці компанії не надали ДАБІ результати оцінки впливу на довкілля та інформацію щодо консультацій з цього питання з мешканцями Києва.
Разом з тим, ТОВ “Контактбудсервіс” (замовник будівництва ЖК “H2O”) наразі намагається в судовому порядку оскаржити рішення Київради від 2019 року про створення заказника “Осокорківські луки” (площа – близько 148 га) – на території поруч зі згаданим житловим комплексом.
Читайте: Суд за “Осокорківські луки”: чи зможе забудовник перемогти екологів?
Що цікаво, нещодавно до цієї судової справи довелося вступати Офісу Генерального прокурора. Правоохоронці пояснили, що вони це зробили через мляву позицію столичної влади – вони прямо звинуватили Київраду у тому, що вона неналежно здійснює захист інтересів держави, адже навіть не намагалася довести служителям Феміди, що ця територія є особливо цінною та унікальною.
Читайте: “Якщо не ви – то ми”: Офіс Генпрокурора вступив у справу щодо захисту “Осокорківських лук”
Компанії із оточення Молчанової не соромляться “протискати” забудову земель, на яких взагалі не можна зводити житлові будинки. Це робиться у тому числі шляхом затвердження ДПТ та зміни призначення землі. Кінцевим результатом таких заходів, на переконання експертів, активістів та окремих депутатів міськради, буде непомірне додаткове навантаження на екологію, інженерну та соціальну інфраструктуру Києва. Наприклад, у 2021 році Київрада погодила ДПТ Мінського масиву, який дозволить одній з компаній, що входить до орбіти “Stolitsa Group”, звести низку багатоповерхівок на майже 32 га землі вищезгаданого агрокомбінату “Пуща-Водиця”. Наразі цей детальний план, як і ДПТ промрайону Воскресенський, також оскаржується в суді – позивачем там виступає один із місцевих громадських активістів
Але найрезонансніша історія трапилася на початку вересня 2025 року, коли НАБУ і САП повідомили Владиславі Молчановій, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”. Молчанова називає цю справу замовною, вважає себе абсолютним добром для країни, Києва і ЗСУ, і обіцяє відстояти “своє чесне ім’я та репутацію”. При цьому, оточення забудовниці намагається всіляко завадити слідству. Наприклад, її цивільний чоловік Сергій Коровченко хотів оскаржити вилучення телефону, у якому було листування з Молчановою – пояснив це тим, що він є її адвокатом, а тому їхнє спілкування є таємницею.
Зазначимо також, що раніше система Youcontrol відносила АТ “Київметал” до “групи родини Миримських”, яка об’єднує 46 компаній, зайнятих у сфері оренди нерухомості, туризму, інтернет-провайдингу (“Смарт-Медіа”), грального бізнесу тощо. Ключовою особою даної групи є Вікторія Миримська – підприємиця, дружина покійного екснардепа України II, IV та VII скликань Лева Миримського.
Останній усі три рази обирався до парламенту від округу №2 в нині окупованій Автономній республіці Крим та був відомий, зокрема, як лідер партії “Союз”, яка орієнтувалася на мешканців цього півострову. Після анексії півострову Лев Миримський не поспішав засуджувати загарбницькі плани Кремля та заявляв буквально наступне: “У Криму відбувся референдум. Я вважаю, що чесно. У багатьох розходяться думки в його законності, але це питання складне, я не хотів би лізти в юриспруденцію”.
Зміна осіб із оточення Миримських на осіб із оточення Молчанової сталося якраз у середині 2023-го. Наприклад, саме тоді зі списку кінцевих бенефіціарів вийшла киянка Тетяна Реброва – власниця декількох компаній, які відносяться до тієї ж “групи родини Миримських” (наприклад, ТОВ “Смартпромінвест”).
Не чужим для “Stolitsa Group” є і ТОВ “Спецбуд-Моноліт” – генпідрядник забудови на просп. Георгія Нарбута, 5, 7. Так, саме ця компанія була заявлена підрядником низки ЖК вказаного девелопера – у т.ч. вищезгаданого ЖК “H2O” і ЖК “Галактика”. Цікавим і є те, що до 2024 року офіційним власником “Спецбуд-Моноліту” було зазначено Василя Олійника – після відходу з цієї компанії він більше року був головою правління ПрАТ “ХК “Київміськбуд” (з лютого 2024 року по травень 2025 року). У 2021 році у “Stolitsa Group” Олійника називали партнером “у реалізації амбітних проєктів компанії – йшлося про низку ЖК, які зводилися компаніями, у яких він є кінцевим бенефіціаром.
Читайте: Будівництво ілюзій: чи зможе Самсонова врятувати “Київміськбуд”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов’язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Діяльність “земельного” департаменту контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а ось за діяльність “містобудівного” відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов