Після відставки Володимира Бондаренка столиця залишилася без секретаря Київради – і домовитись про нового поки не вдається. Як дізналася КиївВлада, у фракцій немає єдиної кандидатури: хтось не хоче брати на себе політичну відповідальність, інші – не мають достатньої підтримки, а в окремих претендентів – надто конфліктна репутація. Посада секретаря неформальна. Саме секретар стає виконувачем обов’язків мера у разі відсторонення міського голови. Попри те, що справ проти Віталія Кличка наразі немає, в публічному просторі з’являється все більше розслідувань, у яких фігурує його оточення. І якщо ситуація загостриться, столиця ризикує залишитися без керівника – навіть тимчасового. Про те, кого розглядають в якості майбутнього секретаря і що з цього виходить, читайте в матеріалі КиївВлади.
Як повідомляють джерела КВ, пошук кандидатури на нового секретаря наразі педалює сам мер.
Кандидатури від УДАРу
“На старті історії з Бондаренком планувалося, що секретаря взагалі не буде. Буде мер, який вестиме пленарки. Але цей досвід для Віталія Володимировича дуже травматичний. Раніше як було: він заходив до зали, коли його слово було вирішальним, а тепер це не так. Тепер він має вести рутинні засідання і справлятися із депутатами, які його не слухають, ходять по залу, колупаються в телефонах, гучно розмовляють, сміються… Його це відверто нервує і він не дуже адекватно на це реагує”, – каже співрозмовник КВ в Київраді.
Основною проблемою наразі є відсутність кандидатури, яка б могла всіх об’єднати. Від “УДАРу” ходять плітки про Дмитра Білоцерковця, але співрозмовники КВ переконані, що “Білку”, а саме так називають цього депутата позаочі, не підтримає більшість сесійної зали.
“В “УДАРі” типу в гру таку грають: ось є “Білка”, його благословить “Большой” (так на Хрещатику, 36 називають Віталія Кличка, – КВ), і він сам хоче. Якщо ви проти нього, кажіть за кого ви “за”, бо консенсус треба”, – розповідає джерело видання в Київраді.
Зазначимо, Дмитро Білоцерковець є однією із найодіозніших осіб у оточенні Віталія Кличка, а разом з тим – однією з найвідданіших меру столиці. У команді вони працюють вже більше десятиліття. Так, раніше Білоцерковець був директором Департаменту міського благоустрою та охорони природного середовища КМДА (2014-2016 роки), радником Кличка з різних питань, у т.ч. благоустрою і “стратегічних” (2016-2019 роки), фактичним керівником виборчого штабу діючого міського голови у 2020 році тощо. У грудні того ж року в кулуарах міськради “гуляли” чутки, що посаду секретаря Київради може отримати Білоцерковець, але тоді вибір депутатів впав на менш відомого і менш скандального Володимира Бондаренка.
Дмитру Білоцерковцю приписують значний вплив на сферу вуличної торгівлі столиці (пересувна і сезонна торгівля, кіоски, ярмарки тощо) – із тих часів, коли він контролював цю галузь в ролі очільника Департаменту міського благоустрою. Мовляв, наразі, не маючи у своїй власності жодної “торгової точки” і офіційної посади в КМДА, саме він вирішує, хто може працювати у місті і на яких умовах. Дуже багато представників малого бізнесу в Києві його, можна сказати, його ненавидять за захоплення їхнього майна та розкрадання коштів столичного бюджету на демонтажі тимчасових споруд.
Читайте: “Стратегический соратник” Кличко в шаге от приговора антикоррупционного суда
До речі, Білоцерковець був одним із ініціаторів нещодавніх реформ у цій сфері – у т.ч. впровадження системи “Prozorro” для продажу місць під торгівлю і передача усіх повноважень по цим питанням новоствореному КП “Київ.Прозоро”.
Вистачає навколо Білоцерковця й інших гучних інцидентів. Наприклад, на початку квітня 2025-го Державне бюро розслідувань проводило у нього вдома обшуки задля “перевірки походження криптовалюти у його власності”. За даними правоохоронців, йдеться про володіння криптовалютою на суму близько в 30 млн доларів. Втім, Дмитро Білоцерковець назвав такі дії правоохоронців “спробою залякування його владою за його політичну позицію і зокрема за те, що називає корупціонерів і злодіїв від влади – корупціонерами та злодіями”.
Зважаючи на таку “токсичність” Білоцерковця, зараз сформувався певний пул прізвищ депутатів, які можуть стати його альтернативою. Серед таких називають Валентина Мондриївського та Андрія Страннікова. Але із цими кандидатами не все так просто.
“Ну, дивіться, припустимо, Странніков набирає 61 голос, і це плюс-мінус реально. Але чи довго він просидить на цій посаді? Він військовослужбовець, по якому в будь-який момент може прийти “беерка” (бойове розпорядження, – КВ) і він поїде на фронт. У когось є сумніви, що Офіс посоромиться пограти в цю гру”, – наголошує співрозмовник КВ.
В свою чергу, Валентин Мондріївський, на переконання співрозмовників КВ, сам проти того, щоби посідати цю посаду.
“Навіть, якщо йому запропонує мер, Валік почне переконувати його, що на своїй нинішній посаді (заступник голови КМДА, який, зокрема, відповідає за Подільський район – КВ) він більш ефективний”, – переконує джерело видання.
Крім чоловічих, в шорт-листі “УДАРу” є і кілька жіночих прізвищ.
“На рівні ідей фігурують прізвища Ганни Старостенко і Мирослави Смірнової. Перша не має шансів отримати голоси, другу сильно любить мер, але вона історично пов’язана з Артуром Палатним, який зараз під прицілом розслідувачів. Але і це не найголовніше. Дядьки в Київраді просто не захочуть віддавати лідерську посаду жінці – це їм не комфортно. Плюс, і Старостенко, і Смірнова погодяться на цю посаду, якщо вона буде чистою – принаймні без “туалетних схем”. Це не про якусь там позицію, це виключно з міркувань самозбереження, але чи зможуть їм це гарантувати – питання відкрите”, – міркує знайомий із ситуацією депутат Київради.
Альтернативи від інших фракцій
Кандидат, якого пропонує “Європейська солідарність” – це Володимир Прокопів, який вже був на цій посаді в минулу каденцію Київради, в 2015-2020 роках.
“Він досвідчений, розуміє роботу, не потребує зайвих роз’яснень Він навіть командний і сам хоче на цю посаду. Але Володя зашкварений… З його бекграундом, місто зробить собі лишень гірше. Плюс, це остаточно вибісить Офіс. Хоча, припустити, що Прокопів збере голоси – можна”, – каже співрозмовник КВ.
Нагадаємо, за час своєї роботи на посаді секретаря Київради Володимир Прокопів неодноразово піддавався критиці з боку депутатів та журналістів. Зокрема – за можливе підігравання забудовникам у питаннях відведення земельних ділянок, за “закритий” режим роботи муніципалітету тощо. При цьому, його прізвище також фігурувало у переліку кандидатів на посаду секретаря нинішньої IX скликання Київради, але врешті-решт Володимир Прокопів отримав “втішний приз” – пост заступника Віталія Кличка у КМДА (із контролем за сферою охорони культурної спадщини). А вже восени 2024-го Прокопів опинився в епіцентрі чергового скандалу: журналісти встановили, що люди із його оточення отримали у власність низку об’єктів комунальної нерухомості в Києві на дуже вигідних умовах і допомогли його та його родині примножити статки. Через це його було відсторонено від посади в КМДА.
Примарні шанси на секретарство має і голова фракції “Слуга народу” в Київраді Андрій Вітренко, прізвище якого в якості кандидата на цю посаду в етері “Єдиного марафону” днями анонсувала депутатка міськради від цієї ж партії Лілія Пашинна.
“Це не позиція фракції, це бажання самого Андрія Вітренко”, – повідомив КВ співрозмовник у партії “слуг”.
Андрій Вітренко є одним із найактивніших депутатів Київради в контексті виступів у сесійній залі – фактично жодне більш-менш серйозне питання не обговорюється без його участі. У різних анонімних телеграм-каналах нерідко фігурувала інформація, що така “працьовитість” пов’язана з “мерськими амбіціями” цього депутата, але офіційно він не підтверджував свої плани боротьби за крісло “директора міста”. При цьому, суттєвим ударом по репутації Андрія Вітренка стала резонасна кримінальна справа щодо земельних махінацій у столиці – у т.ч. через те, що депутат зустрічався з ймовірним організатором цих схем, бізнесменом Денисом Комарницьким, у його кабінеті. На фоні цього фракція “УДАР” погрожувала Вітренку добитися зняття його з посади “бюджетної” комісії Київради, але поки що відповідне рішення так і не було ухвалено.
Цейтнот
Настрої в Київраді наразі дуже песимістичні. З одного боку, меру важко і некомфортно проводити сесії, з іншого він просто зобов’язаний шукати секретаря, адже на Хрещатику, 36 не виключають, що сценарії по Києву можуть загострюватися.
“У нас перед очима кейс Ірпеня, де за справою Державного бюро розслідувань (ДБР) мера міста через суд відправили під арешт і відсторонили від посади. В Ірпені був секретар, і цей секретар був лояльний до мера. Але він був, це – головне. Тому, якщо справу від ДБР не виключати, а виключати її наївно, то як Київ житиме без секретаря міськради, який за законом завжди виконувач обов’язків мера, уявити важко”, – говорить співрозмовник видання.
Крім ДБР, в оточенні Кличка цілком свідомо розглядають і сценарій Ради національної безпеки і оборони (РНБО).
“Уявіть, Офіс захоче накласти на очільника міста санкції через РНБО. Це звучить нереалістично, звичайно, але, повторюся, будь-які сценарії виключати не варто. Тоді, якщо секретаря немає, та сама ситуація – місто без в.о. голови міськради. Так, це не остаточна втрата керованості, механізми є, бо головувати можуть представники фракцій по черзі, але це хаос. Тому поки пошук секретаря виглядає супер-складною задачею, і протягом ближчого місяця, скоріш за все, ми його не побачимо. Але це не означає, що він не триватиме”, – підсумував співрозмовник КВ.
Що каже буква закону
За словами голови комісії Київради з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції Леоніда Ємця (фракція “Європейська солідарність”), в принципі, у Київради немає обов’язку призначати секретаря. Справа в тому, що у міськраді секретар проводить пленарні засідання тільки через те, що йому ці повноваження були делеговані міським головою – згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування”, саме мер має займатися цим. Разом з тим, згідно з Регламентом Київради, який “базується” на тому ж законі, міський голова і депутатський корпус мають зобов’язання щодо винесення на розгляд Київради кандидатур на посаду секретаря. І в цьому криється головна “цікавинка”.
“Кандидатуру секретаря спершу має запропонувати міський голова. І зробити це він має на поточній сесії, а депутати повинні будуть розглянути її вже на наступній. Далі процедура виглядає таким чином. Якщо буде 61 голос на підтримку кандидатури міського голови, особа обирається секретарем. Але якщо депутатський корпус не дасть цих голосів, то далі право подавати кандидатуру переходить до депутатів – знов-таки їх кандидатуру повинні будуть розглянути на новій сесії. Якщо депутати не зможуть “сформувати кандидатуру”, яка отримає підтримку, і секретар не призначається, право подавати кандидатуру знову переходить до міського голови. І так циклами може тривати аж до завершення каденції Київради”, – розповів КВ Леонід Ємець.
Трохи про Бондаренка
Володимир Бондаренко був обраний до поточного IX скликання Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” (№8 загальноміського списку партії), а вже на другому пленарному засіданні міськради поточної каденції, яке відбулося 3 грудня 2020 року, його було обрано секретарем.
Раніше, з серпня 2014-го по серпень 2017-го він обіймав посаду керівника апарату КМДА. Наступного року, в грудні 2018-го, Бондаренка було призначено радником міського голови Віталія Кличка на громадських засадах. Надалі, у березні 2019 року Володимир Бондаренко очолив створену при КМДА комісію з перевірки інформації щодо об’єктів будівництва, які викликають громадський резонанс.
Як і його попередник Володимир Прокопів, Бондаренко теж отримував на свою адресу різні звинувачення від депутатського корпусу, у т.ч. через певні ймовірні “симпатії” до певних компаній, які планували отримати у користування комунальні ділянки. Але апофеозом став період лютого-березня 2025 року, коли прізвище Бондаренка почало згадуватися в контексті розслідування правоохоронців щодо порушень у земельній сфері столиці, яке отримало назву “операція “Чисте місто”.
У рамках вказаного провадження, правоохоронці повідомили про підозри близько десяти особам із числа чиновників столичної мерії, депутатів Київради та інших посадовців, які можуть бути причетними до порушень при відведенні земельних ділянок комунальної форми власності – у тому числі за т.зв. “туалетною схемою”. На чолі цих схем, попередньо, стояв впливовий бізнесмен Денис Комарницький. При цьому, за інформацією журналістів “Бігуса”, одним із тих, хто зіграв ключову роль у цих порушеннях міг відіграти саме Бондаренко, який начебто приймав інструкції від Комарницького щодо голосувань (це, звісно, не доведено обвинувальним вироком суду. – КВ).
14 березня Володимир Бондаренко написав заяву про відсторонення його від функціональних обовʼязків щодо підготовки і проведення засідань Київради на час досудового розслідування в цьому провадженні. Надалі, 3 квітня, під час пленарного засідання представники фракції “Слуга народу” заявили про наявність 40 підписів депутатів щодо зняття Бондаренка з посади. У зв’язку з цим депутати від президентської партії вимагали розглянути дане питання терміново і навіть блокували трибуну Київради, коли відповідна ініціатива не знайшла підтримки серед їхніх колег. Але в результаті було вирішено перенести розгляд даного питання на інший день, заради чого і було призначено позачергову “пленарку”.
Читайте: Бондаренко “під ударом”: наступного тижня секретар Київради може втратити посаду
Врешті-решт, 8 квітня Київрада підтримала дострокове припинення його повноважень. Це було зроблено “демонстративно”: спочатку депутатський корпус не підтримав відповідну ініціативу фракції “Слуга народу”, а потім “позитивно проголосував” за задоволення такої ж заяви самого Бондаренка. Обговорення цих питань супроводжувалося взаємними звинуваченнями з боку фракцій “УДАР”, від якої тепер вже екссекретар був обраний до міськради, та “Слуга народу” – у торгівлі голосами, спробах узурпувати владу тощо.
Читайте: Не вигнали, а сам пішов: Київрада підтримала припинення повноважень секретаря Володимира Бондаренка
Зараз Володимир Бондаренко залишається “рядовим” депутатом Київради та увійшов до складу фракції “УДАР”. При цьому, він активно закликає своїх колег скасовувати скандальні землевідводи, які були погоджені столичною владою у минулі роки. Так, відразу 3 зареєстровані ним проєктів рішень по цим питанням були розглянуті Київрадою на пленарному засіданні 15 квітня, але ухвалити їх депутатський корпус не зміг через брак голосів. Багато хто вважає, що затвердження усіх цих документів є спробою “замести сліди” перед правоохоронцями. Однак, екссекретар Київради заперечує це: мовляв, насправді міськрада просто виправляє свої помилки, а скасування рішень по землевідводам не може бути аргументом для слідчих.
Читайте: “Земельна лихоманка”: Київрада безуспішно намагається скасовувати свої “туалетні схеми”
Фото: колаж КВ з використання ШІ
Олександр Глазунов та Ігор Дармостук