Традиція дзвонарства одного з київських храмів, а саме Свято-Михайлівського монастиря, стала культурною спадщиною.
До Національного переліку нематеріальної культурної спадщини додали елемент “Традиція дзвонарства Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря: від набату до тридзвону перемоги”. Про це заявило Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
П’ятисотлітня традиція
Ця традиція зародилася у XV–XVI століттях. Дзвони супроводжували релігійні свята, важливі події, як трагічні, так і радісні, попереджали про небезпеку та скликали народ на захист під час нападів ворогів.
Перші дзвони монастиря робили з бронзи та прикрашали орнаментами на релігійні теми. З часом з’являлися нові техніки.
У радянські часи монастир зруйнували, але дзвонарі зберегли мистецтво, перейшовши до інших храмів.
Для різних подій – різні дзвони
У 1997 р. монастир почали відновлювати. За рік відкрили собор і дзвіницю. На дзвіниці заввишки 48 м встановили карильйон із 51 дзвоном вагою від 2 кг до 8 тонн. Карильйон унікальний: це перший у православ’ї хроматичний набір дзвонів із фортепіанною системою клавіш і найбільше зібрання дзвонів на пострадянському просторі.
Найбільший дзвін використовують для благовіста, середні – для передзвонів, малі – для акцентів.
Нагадаємо, перелік нематеріальної спадщини України існує з 2012 року. У ньому є такі елементи, як традиція “Щедрого вечора в Україні”, “Обуховицьке ткацтво” тощо.
Джерело: 44.ua