В Ірпені, серед новобудов і дитячих майданчиків, розташоване місце, де собаки знову вчаться бігати — хоч і не на лапах, а на колесах. Це — одна з локацій притулку «Дім хвостів», який став прихистком для тварин із фізичними травмами та психологічними шрамами. Про тих, хто пережив війну, обстріли, зраду власників — і тепер знову знаходить довіру до людини – у матеріалі КВ.
«Дім хвостів» створила Анастасія Тиха, яку багато хто знає із новин та соцмереж, як рятувальницю собак у перші дні війни із окупованого Ірпеня.
Її притулки розташовані в кількох містах Київщини — у Ворзелі, Немішаєвому та Ірпені. Загалом вони прихистили понад 400 тварин: 350 собак і 50 котів. А Ірпінська локація — особлива. Саме тут живуть майже 80 собак-спинальників, які після травм хребта не можуть ходити самостійно.
«Кожен наш підопічний колись мав господаря, дім і життя. Хтось постраждав під час бойових дій, когось просто викинули. Але всі вони тепер мають шанс почати спочатку», — розповіла в коментарі для КВ Анастасія.
Коли відчиняються двері притулку, простір наповнюється гучним гавкотом. Це не агресія — радше нетерпляче чекання.
Усередину відвідувачів зазвичай не заводять, щоб надміно не збуджувати тварин. Так було й цього разу: Катерина, співробітниця притулку, сама вийшла назовні і привела собачку, яка вже була вдягнена у спеціальний візочок.
«Є песики, які тільки вчаться ходити у візку, і ті, хто вже вправно бігає. Ми даємо на прогулянку того, хто давно не виходив, або досвідченого — щоб не було стресу», — пояснює вона.
Коли двері лишилися прочиненими, звідти було видно рух ще більше собачих очей, а звуки стали ще гучнішими — здавалося, ніби кожен просив про свою чергу.
Серед понад пів сотні спинальників в Ірпені живе Яша — блакитноока хаскі з Херсона. Під час атаки на місто на неї впав уламок дрона, і вона втратила можливість ходити. Яшу знайшли пораненою серед руїн. У «Домі хвостів» для неї підібрали візок.
Спочатку Яша боялася рухатися, але поступово навчилася тримати рівновагу і тепер на прогулянках охоче розганяється, уважно досліджує все навколо й тягнеться до людей. У Центральному парку Ірпеня вона виглядає так, ніби знову вчиться жити.
«До візочка адаптуються не всі одразу. Яші знадобилося кілька тижнів, щоб відчути себе впевнено. Але тепер вона одна з найбільш активних», — каже Катерина.
Її історія — лише одна з багатьох. Тут кожна тварина проходить свій шлях від страху й травми до можливості знову рухатися — нехай і на колесах.
У «Домі хвостів» завжди бракує рук. Робота з тваринами, які мають серйозні травми, потребує постійної уваги — і далеко не все можуть зробити працівники притулку.
Волонтери регулярно приходять, щоб купати тварин, обробляти рани, підтримувати чистоту та доглядати за тими, хто не може самостійно рухатися.
Кожен може прийти і виділити годину-дві на прогулянку з собаками. Це дає тваринам те, чого найбільше бракує: час, увагу та рух. Для багатьох спинальників прогулянка — це не лише задоволення, а й важлива частина фізичної активності.
За словами працівників притулку, багато людей повертаються знову й знову — кажуть, що після кількох зустрічей уже неможливо залишатися байдужим.
Витрати
Щотижня притулок витрачає приблизно 700 кілограмів корму, а щомісячна оренда трьох приміщень обходиться у близько 175 тисяч гривень.
До цього додаються витрати на лікування, побутові речі, транспорт і будівництво.
Як допомогти притулку
Речами
Притулок завжди потребує:
- сухого корму
- пелюшок
- консервів
- б/в постільної білизни
- рушників, пледів
- мисок, нашийників
Особистою участю
Прийти на вигул собак
Фінансово
Переказати кошти на корм, лікування чи оренду
Реквізити
Переказ на карту
Карта Монобанк Артур Л.
4441114447574342
карта Монобанк Анастасія Т.
5375414115367020
МОНОБАНКА для хвостиків (ця банка створена для покупки консерв, пелюшок, смаколиків та інших покупок приємних і потрібних хвостикам) – ПОПОВНИТИ
МОНОБАНКА для візочків – ПОПОВНИТИ
Inst: @dom.khvostov
Анастасія Вігор