Столичний бюджет може втратити мільярди гривень через демонтаж тимчасових споруд (ТС), який міська влада здійснювала в останні півтора роки. Це станеться у випадку, якщо підприємці, які втратили свій бізнес, подадуть позови до судів щодо відшкодування їм збитків. Наразі вони мають на це підстави: апеляційний суд скасував частину прийнятого у червні 2024-го рішення Київради, яким було затверджено Положення щодо розміщення ТС, засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Цим документом було впроваджено процедуру продажу місць під такі об’єкти через систему Prozorro та було передбачено, що власникам кіосків, які легалізували їх раніше по “старим правилам”, не буде пролонговано дозвільні документи на них. Але столичні підприємці, які добивалися цієї перемоги у судах, не планують зупинятися і вже подали ще один позов, який також направлений на оскарження скандального рішення міськради. На Хрещатику, 36 з цього приводу “мовчать”. Алеі, як наче нічого й не сталося, пропонують внести низку змін у процедуру розміщення таких об’єктів і в якості “жесту примирення” пропонують не “зачищати” ті ТС, у яких закінчився термін дії документів.
Як стало відомо КВ, минулого тижня столичні підприємці виграли “другий раунд” судового спору щодо оскарження Положення, яке регулює всі питання розміщення на території Києва ТС, засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо (справа №320/45873/24).
26 листопада 2025-го Шостий апеляційний адмінсуд залишив у силі рішення Київського окружного адмінсуду (КОАС) від 10 липня поточного року, яким частково було задоволено вимоги громадської організації (ГО) “Союз підприємців України” щодо визнання протиправним і скасування рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року (саме ним було затверджено вищезгадане Положення). Тоді, майже чотири місяці тому, КОАС визнав протиправним і скасував три пункти спірного рішення міськради – 6.4, 6.5 і 6.6.
Так, відповідно до пункту 6.4, столична влада вирішила не продовжувати з власниками ТС дію договорів пайової участі, укладених протягом 2014-2015 років – це означає, що підприємці повинні або самі “прибирати” свої кіоски, або ж це зробить керівництво міста руками КП “Київблагоустрій”. При цьому, нагадаємо, для різних районів столиці спірним рішенням було визначено різні “дедлайни”, коли столична влада не буде пролонгувати такі угоди: з 1 червня 2024 року – для підприємців з Печерського району, з 1 грудня 2024-го – Оболонського району, з 1 червня 2025-го – Подільського і Святошинського районів, з 1 грудня 2025-го – Солом’янського і Шевченківського районів, з 1 червня 2026-го – Голосіївського, Дніпровського, Дарницького і Деснянського районів.
У свою чергу, пунктом 6.5 було передбачено, що міська влада не продовжуватиме дію паспортів прив’язки для ТС у Печерському районі, а пунктом 6.6. обмежувалися строки продовження дії таких документів для підприємців Солом’янського, Шевченківського (обидва – до 1 грудня 2025 року), Дарницького та Деснянського (обидва – до 1 червня 2026 року) районів.
Крім того, наразі до КОАС подано ще один позов щодо скасування вищезгаданого рішення Київради. Його підготувала ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”. В обґрунтування своїх вимог у цій громадській організації наводять і ті аргументи, які використовували їхні колеги у вищезгаданій судовій справі, і деякі “нові” факти.
Так, на переконання позивачів, у спірному рішення міськрада підміняє поняття надання в «оренду земельних ділянок» наданням в «оренду окремих елементів благоустрою як індивідуально визначеного майна», що є порушенням положень Закону України «Про оренду землі». Йдеться про те, що ці елементи благоустрою, наприклад асфальтобетонне покриття, по факту є складовою дорожнього покриття або тротуару, а тому передати їх в користуаання без передачі в оренду відповідної земельної ділянки неможливо.
Крім того, у “Київському міському комітеті порятунку бізнесу” зазначають, що норма спірного рішення стосовно того, що комісія Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою має погоджувати перелік окремих елементів благоустрою під розміщення вказаних об’єктів, а також погоджувати їхні характеристики і технічні параметри, також є незаконною. Мовляв, про такі погодження нічого немає в Положенні про постійні комісії міськради, і до того ж – у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» нічого не сказано про можливість таких погоджень. Крім того, як підкреслюють у ГО, міськрада, передбачивши у спірному рішенні норму про те, що погоджені вказаною комісією вищезгадані переліки, параметри і характеристики має надалі затверджувати міський голова, також “намудрувала”. Мовляв, згідно із тим же законодавством про місцеве самоврядування, міська рада не може делегувати якісь повноваження міському голові.
Також у цьому позові громадська організація просить визнати протиправним і скасувати абзац 2 п. 2 рішення Київради №4551/4592 «Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання Києва під час дії воєнного стану в Україні» від 30 березня 2022 року (ним було передбачено низку пільг для столичних підприємців). Згідно із вказаним абзацом, Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) було доручено “не продовжувати термін дії паспортів прив’язки ТС, термін дії яких закінчується, до моменту прийняття окремого рішення міськради”. На переконання членів “Київського міського комітету порятунку бізнесу”, цей пункт, як і окремі пункти вищезгаданого рішення міськради №915/8881 про затвердження Положення, містить антиконкурентні засади. Йдеться про те, що міська влада поставила у невигідне положення саме тих підприємців, чиї ТС розміщені на підставі паспортів прив’язки, тоді як ті споруди, які встановлені на підставі інформаційних талонів (тобто, на підставі сплати пайових внесків до бюджету міста), отримали від столичної влади “перевагу”, адже їх прибирати, відповідно до рішення №4551/4592, не збиралися.
Що кажуть дійові особи
Голова ГО “Союз підприємців України” Олександр Мельник розповів КВ, що де-юре рішення Шостого апеляційного адмінсуду вже вступило в силу – по факту суди двох інстанцій вже дослідили всі обставини цієї справи, а тому касаційному там вже нема чого досліджувати. Він переконаний, що міська влада спробує ще якось оскаржити такий судовий вердикт у касаційній інстанції, однак навряд чи матиме успіхи.
“Рішення суду вступило в законну силу після апеляційного оскарження. Київрада, звісно, буде подавати касаційну скаргу – там на нас трохи злі. Але я не розумію, які є підстави для оскарження рішення апеляційного суду, бо досліджено усі обставини справи. І якщо Київрада належним чином не обґрунтує підстави для подання касаційної скарги, то відповідне провадження касаційним судом може і не бути відкрито”, – зазначив Олександр Мельник.
Таку хоч і часткову перемогу він оцінює позитивно, адже в першу чергу громадській організації таким чином вдасться зупинити демонтажі ТС, які ще тривають в столиці відповідно до спірного рішення Київради.
“По-перше, міськрада не має права не продовжувати документи на ТС та відмовляти підприємцям у продовженні цих документів. У 4 районах вже демонтовано майже усі ТС, тому в нас залишилося 6 районів, які “залишаються працювати”. Тому підприємці з цих районів мають право звертатися до Департаменту містобудування та архітектури КМДА щодо продовження договорів пайової участі та паспортів прив’язки. Як відбувалися демонтажі? Департамент містобудування на підставі спірного рішення міськради скасовував дозвільні документи на встановлення споруд, а потім на підставі відсутності у підприємців документів інспектори з благоустрою приходили й попереджали підприємців, що їм потрібно “з’їжджати”. Якщо підприємці не “з’їжджали”, то їхні ТС демонтовували”, – розповів очільник ГО “Союз підприємців України”.
При цьому, на переконання Олександра Мельника, такі дії керівництва Києва у найближчій перспективі матимуть серйозні наслідки, у тому числі – для бюджету міста. Йдеться про те, що підприємці збираються добиватися компенсацій зі столичної скарбниці за вже демонтовані ТС – через визнання незаконності рішення, на підставі якого їх “прибрали” з вулиць. У випадку перемоги власників цих споруд у відповідних судових спорах, за попередніми розрахунками, бюджет Києва може втратити значні суми коштів.
“Рішенням суду визнано протиправними та нечинними пункти 6.4, 6.5 та 6.6. І фактично ця протиправність і нечинність діє із самого початку прийняття оскаржуваного рішення міськради. Відповідно, ті підприємці, у яких ТС були демонтовані, а бізнес знищено, можуть просити у Київради відшкодування понесених збитків. Уже подано декілька відповідних позовів підприємців – ще після прийняття рішення судом першої інстанції. Балансова вартість ТС невелика – 250–500 тис. гривень. Разом з тим, збитки, які підприємці можуть пред’явити до відшкодування, у більшості випадків будуть формуватися із комерційної оцінки втраченого бізнесу, а тут суми набагато більші. Так, бізнес стандартної ТС (20 кв.м.) можна оцінювати приблизно від 20 тис. дол., і думаю, що 50 тис. дол. це ще буде не крайня межа оцінки. Враховуючи те, що, керуючись цим рішенням міськради, було розірвано більше двох тисяч договорів та, відповідно, демонтовано ТС, тому можна казати про те, що загальна сума претензій буде становити мільярди гривень. І це при тому, що міський бюджет через це рішення Київради вже в цьому році недоотримав близько 40 млн гривень”, – підкреслив Олександр Мельник.
Голова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко (її організація допомагала “Союзу” у вищезгаданому судовому спорі) також підкреслила важливість рішення апеляційного суду. При цьому, вона звернула увагу на підтримку такої перемоги з боку громади міста. Так, за словами Тетяни Петренко, мешканці столиці в соцмережах вітають підприємців, а також щиро обурюються, що влада Києва “під соусом” впорядкування сфери вуличної торгівлі, просто влаштувала “переділ ринку” – мовляв, люди бачать, що на місці ТС, які були встановлені законно, але за “старими правилами”, вже з’являються нові ТС, які встановлені за “новими”.
“Ми виграли. Наша задача мінімум була – залишити те, що отримали в апеляції. А задача максимум – добитися скасування рішення в цілому. Але ми розуміли, що це навряд чи станеться. Справа в тому, що спірне рішення міськради дуже “велике”, і стосується багатьох сфер і питань – ним було врегульовано не лише встановлення ТС, а й встановлення засобів пересувної торгівлів, поштоматів, електрозаправок тощо. Тобто, помінявши правила для ТС, Київрада порушила закон. А для інших галузей правил не було, то, відповідно, на думку суддів, у цьому випадку не було порушень. Але ми не зупиняємося, і будемо далі боротися за інтереси підприємців у судах – тепер вже в рамках іншої судової справи”, – розповіла КВ Тетяна Петренко.
Також очільниця “Київського міського комітету порятунку бізнесу” підкреслила, що вона має сумніви стосовно того, що столична влада продовжить термін дії документів для тих підприємців, які вже втратили свої ТС. Втім, на її переконання, у міської влади є важелі, щоб трохи загасити полум’я скандалів у даній сфері. Одним із таких конструктивних кроків може стати доопрацювання і ухвалення Київрадою поданого підприємцями кілька місяців тому проєкту рішення, який має “тимчасово” врегулювати низку проблемних моментів у цій сфері і про який КВ писала раніше. Ним, нагадаємо, пропонується запровадити мораторій на демонтаж і перенесення ТС на час дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення – йдеться про ті споруди, які мали діючі документи на розміщення станом на 24 лютого 2022 року. Крім того, цим документом передбачено, що Департамент містобудування та архітектури КМДА має подовжити термін дії договорів щодо пайової участі для ТС – також на час дії воєнного стану та шість місяців після його закінчення.
“Рішення апеляційного суду, яке наразі є, не зупиняє проведення торгів на розміщення ТС в системі “Prozorro”. Але тепер міська влада має продовжити термін дії документів тим підприємцям, які їх мали. Я здогадуюсь, що КМДА не захоче цього допустити, тим паче в тих районах, які вони встигли “зачистити”. Тому можуть бути мільйон підстав та мільйон способів, як обійти це рішення суду. А от що робити з підприємцями, у яких уже демонтували ТС? Скоріш за все, їм вже ніхто нічого продовжувати не буде – якщо, звісно, не буде затверджено наш проєкт рішення”, – резюмувала Тетяна Петренко.
Що пропонує влада
Київрада і КМДА поки що ніяк публічно не відреагували на скасування частини рішення, на яке вони покладали значні надії. Між тим, 31 жовтня 2025-го, тобто коли судовий спір за позовом “Союзу підприємців України” ще тривав, Департамент територіального контролю КМДА зареєстрував у Київраді проєкт рішення №08/231-874/ПР щодо внесення змін до її спірного рішення №915/8881. Цей документ суттєво не змінює вже затверджені процедури, але уточнює низку правил у вказаній сфері.
Одним із нововведень, які передбачені вказаним проєктом рішення, є те, що зі спірного рішення має бути виключено пункт про те, що Департамент територіального контролю КМДА має демонтувати усі ТС, у яких закінчився термін дії дозвільних документів – договорів щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою та паспортів прив’язки.
Також документом передбачено розширення переліку об’єктів, що можуть бути розміщені на орендованих елементах благоустрою. Так, до них було додано пункти прокату вело- та електротранспорту. Визначати місця для їх встановлення міська влада буде з урахуванням пропозицій КП “Київтранспарксервіс”, а проводити відповідні конкурси щодо передачі в оренду таких елементів благоустрою під облаштування цих пунктів прокату буде все те ж КП “Київ Прозоро”, яке також проводить конкурси по усім іншим видам торговельних споруд у системі Prozorro. Крім того, документом передбачена передача на баланс КП “Київтранспарксервіс” тих елементів благоустрою, на яких облаштовуються та будуть облаштовані станції зарядки електромобілів.
Читайте: У Київраді планують заробляти на пунктах прокату велосипедів та самокатів
Крім того, до цього рішення також пропонується включити норму стосовно того, що орендарі елементів благоустрою можуть встановлювати біля своїх споруд літні майданчики у формі вуличних меблів. Задля цього вони повинні будуть укладати окремі договори пайової участі для таких майданчиків з Департаментом містобудування та архітектури КМДА за погодженням з КП “Київ Прозоро”, а діятимуть такі угоди у період з 1 квітня по 31 жовтня відповідного року.
Серед іншого, зі спірного рішення планується виключити чіткий розподіл сум грошових коштів, які будуть направлені від підприємців до бюджету Києва, а які – до комунальних підприємств, на балансі яких знаходяться елементи благоустрою (у даному випадку – КП “Київ Прозоро” і КП “Київтранспарксервіс”). Так, у початковій редакції рішення №915/8881 зазначалося, що 80% надходжень мають бути направлені до міської скарбниці, а решта – підприємствам-балансоутримувачам. У свою чергу змінами запропоновано встановити, що такі розподілити будуть встановлюватися при затвердження бюджету на кожен рік – тобто, саме в рішеннях про його ухвалення буде прописано, скільки коштів має отримати міська скарбниця, а скільки можуть залишити в себе на рахунках КПшки.
Також міська влада планує чітко визначити, якими мають бути ТС, засоби пересувної торгівлі та інші об’єкти – задля цього проєктом рішення передбачено затвердження їхніх граничних параметрів та характеристик.
Так, згідно з документом, кіоски мають бути чотирьох типів – площею 6 кв.м., 10 кв.м., 18 кв.м. і 30 кв.м. У документі чітко прописується, де у цих торгових точках мають бути місця для розміщення обладнання, розміщення брендування та інформації, де мають встановлюватися сміттєві урни, із чого мають бути виготовлені вікна, двері, стіни, покрівля тощо, якими мають бути кольори (їх визначено майже чотири десятки тощо).
Таку ж кількість типів – чотири – повинні будуть мати поштомати. Для засобів пересувної торгівлі (наприклад, мобільні кав’ярні) і вендингових автоматів (автоматів з продажу їжі та інших товарів) планується встановити по три типи в залежності від площі, а ось для вендингових автоматів з продажу води – два типи.
Що відбувається в Києві з вуличною торгівлею
Як неодноразово повідомляла КВ, скандали у сфері вуличної торгівлі у останні шість-сім років стали для столицею буденним явищем.
Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачують у корупції чиновників КМДА, які відповідальні за розміщення ТС. За словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.
Один із останніх прикладів – ініціатива щодо знесення ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.
Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни
Усе це нерідко призводить до мітингів та акцій протесту під стінами КМДА. Навесні 2022 року, на фоні вищезгаданих демонтажів, підприємці навіть поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу. Представники малого та середнього бізнесу зазначали, що керівництво міста в умовах воєнного стану почало масово демонтувати законні ТС, але разом з тим – не чіпало незаконні кіоски, які з’явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких під час режиму воєнного стану заборонено.
Суперечками супроводжувалася й ініціатива щодо впровадження процедури продажу місць для всіх видів вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі, яка обговорювалася у стінах Київради і КМДА не один рік.
Так, спочатку чиновники і депутати планували в якості “генеральної репетиції” запровадити такий механізм для пересувної та сезонної торгівлі (ще декілька років тому місця під такі об’єкти продавалися низкою столичних КП через товарні біржі), а вже потім розширити цю реформу і на тимчасові споруди (право на розміщення кіосків вже давно погоджується Департаментом містобудування та архітектури КМДА фактично “у ручному режимі”).
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади завжди пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об’єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Столичні підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована міською владою процедура може повністю знищити малий бізнес столиці, адже власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками”. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають деяким учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок. Також підприємці вказували на те, що Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Столична влада як мінімум двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала проєкти рішень щодо запровадження процедури реалізації місць під розміщення кіосків через систему Prozorro.Продажі. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдавалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків.
Втім, улітку 2022 року влада Києва знову активізувала роботу в цьому напрямку. Результатом стало те, що у квітні 2023 року Київрада за ініціативи депутата Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”) погодила впровадження торгів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Тоді було визначено, що ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин”, який виступав організаторів торгів через біржі, буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану.
Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які нібито стало неможливо продавати локації для вуличної торгівлі саме через біржі, як це було раніше. А через рік, 11 квітня 2024-го, Київрада погодила створення вищезгаданого КП “Київ.Прозоро” на базі нефункціонуючого КП “ЛІК” та скандально відомого КП “Міський магазин”. Саме на “Київ.Прозорро” тоді було покладено зобов’язання щодо організації усіх видів вуличної торгівлі.
Читайте: Вулична торгівля в “одних руках”: у столиці створили КП “Київ.Прозорро”
Врешті-решт, як зазначалося вище, у червні 2024-го Київрада затвердила нове Положення щодо розміщення об’єктів вуличної торгівлі. При ухваленні відповідного проєкту рішення у КМДА заявляли, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Фактично міська влада вирішила передавати підприємцям право тимчасового користування (оренди) “окремими елементами благоустрою” (частинами покриття вулиць, доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо) під встановлення ТС та інших торгових точок. Згідно з цим рішенням, отримати таке право підприємці можуть через аукціони у системі “Prozorro.Продажі”, організатором яких стало новостворене КП “Київ.Прозоро”.
Втім, учасники ринку та окремі депутати міськради озвучували свій скепсис стосовно такої ініціативи. Серед іншого, вони вказували на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”. Вже тоді від підприємців лунали заяви щодо готовності оскаржувати рішення міськради у судовому порядку.
Читайте: Ризики прозорості: Київрада ввела нові правила вуличної торгівлі
Демонтажі ТС на підставі цього рішення стали причиною низки скандальних ситуацій і навіть трагічних подій. Одним із прикладів є смерть Земфіри Торохтій – громадської активістки і власниці декількох ТС у Святошинському районі. Після демонтажу її ТС жінка на фоні стресу потрапила до лікарні з інсультом, а надалі, наприкінці липня, померла. Її колеги підприємці миттєво відреагували, направивши звернення до міського голови Віталія Кличка щодо необхідності відновлення справедливості в політиці впорядкування ТС. У цьому листі підприємці попросили ввести мораторій на демонтаж таких споруд – задля того, щоб уникнути нових трагедій та щоб дати місту можливість провести чесний та публічний діалог з підприємцями. Також у цей же період власники ТС підготували згаданий Тетяною Петренко проєкт рішення, а також заявили про необхідність розробки ще одного такого документу, яким буде передбачено механізм компенсації коштів тим підприємцям, які працювали законно і сплачували кошти до бюджету, але чиї ТС були демонтовані.
КП “Київ.Прозоро” наразі очолює Ігор Горобець – він керує підприємством з жовтня 2023 року, коли воно ще називалося КП “ЛІК”. Це підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року керує Володимир Костіков. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Олег Куявський.
Департамент територіального контролю КМДА, який було утворено у липні 2023 року шляхом “реорганізації” Департаменту міського благоустрою КМДА та управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА, з моменту його заснування очолює Михайло Буділов (на колажі праворуч). Останній також відомий як депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов