Руслан Дяченко очолює Бориспільську районну державну адміністрацію вже понад 1600 днів – більше, ніж триває президентська каденція у багатьох країнах світу. За цей час район пройшов через адміністративну реформу, пандемію та війну. Про зміни у роботі адміністрації, виклики, а також про те, як вдається зберігати управлінську стабільність вже понад чотири роки – читайте в інтервʼю КВ з головою Бориспільської РДА.
КВ: Ви вже понад три роки голова Бориспільської РДА. Як змінилася ваша робота і пріоритети від часу призначення у 2021 році до сьогодні?
Руслан Дяченко: Коли я розпочинав роботу в 2021 році, основним завданням було забезпечення стабільної роботи району після адміністративно-територіальної реформи. Ми формували нову структуру, вибудовували взаємодію між органами місцевого самоврядування та державними службами. Тоді основні пріоритети стосувалися розвитку територій, підтримки економіки, залучення інвестицій, модернізації інфраструктури. Пандемія COVID-19 внесла свої корективи – довелося швидко перебудовувати роботу медичної системи, організовувати вакцинацію, підтримувати соціально вразливі категорії населення. Це був перший серйозний виклик для нової команди.
З початком повномасштабної війни у 2022 році ми повністю змінили акценти. На перший план вийшли питання безпеки, оборонної роботи, координації сил територіальної оборони, забезпечення евакуації населення, прийому внутрішньо переміщених осіб, відновлення критичної інфраструктури. Район став частиною великого тилового механізму, який підтримував оборону Київщини.
Сьогодні ми поступово повертаємося до розвитку, але в нових умовах. Пріоритетами є відбудова об’єктів, посилення енергетичної стійкості, підтримка бізнесу, створення нових робочих місць і реалізація соціальних програм. Водночас залишається ключовим завданням – забезпечення безпеки жителів району та підтримка наших захисників. Фактично ці три роки стали періодом глибоких трансформацій: від адміністративної реформи – до управління в умовах воєнного стану. Але головне – ми зберегли довіру людей і прагнення розвиватися попри всі труднощі.
КВ: Які управлінські практики довелося змінити чи спростити під час воєнного стану, а що залишилось незмінним – які механізми забезпечують «тяглість влади»?
Руслан Дяченко: Воєнний стан вимагає максимальної мобільності, чіткості та швидкості прийняття рішень. Якщо до 2022 року ми діяли в умовах планової роботи – з розлогими процедурами погоджень, сесій, комісій, – то після 24 лютого 2022 року багато процесів довелося спростити до оперативних форматів. Насамперед це стосувалося координації між військовими, територіальною обороною, поліцією, громадами та службами екстреного реагування. Ми запровадили єдині канали комунікації, створили цілодобовий штаб, налагодили постійний обмін інформацією. Багато управлінських рішень приймалися колегіально, але дуже швидко – буквально протягом годин.
Спрощення також відбулося у взаємодії з громадянами: адміністрація перейшла на гнучкі форми прийому звернень, електронні сервіси, дистанційну координацію з громадами. Це дало змогу не зупиняти роботу навіть у найважчі тижні.
Водночас незмінними залишилися принципи державного управління — законність, підзвітність, прозорість і відповідальність перед людьми. Ми не відмовилися від жодної з базових процедур контролю чи звітності: усі рішення, навіть в умовах воєнного стану, документуються належним чином і проходять правову оцінку.
Тяглість влади забезпечується насамперед завдяки злагодженій роботі команди, чіткій структурі управління, дублюванню функцій критично важливих підрозділів, а також постійному зв’язку з Київською обласною військовою адміністрацією та громадами району. У кризових умовах ми зрозуміли: стабільність влади – це не лише документи й процедури, а передусім відповідальні люди, які здатні діяти скоординовано і вчасно.
КВ: Як змінилися повноваження районної адміністрації після переходу до формату військової адміністрації?
Руслан Дяченко: Головна відмінність полягає у розширенні повноважень та зміні пріоритетів – з цивільно-адміністративних на безпекові, оборонні та координаційні. Якщо раніше Бориспільська районна державна адміністрація виконувала переважно функції органу виконавчої влади на місцевому рівні – реалізація державних програм, соціальний захист, розвиток інфраструктури, робота з громадами – то після набуття статусу військової адміністрації ми отримали додаткові повноваження у сфері оборони, мобілізації, цивільного захисту та публічної безпеки.
Серед ключових новацій – можливість оперативно ухвалювати рішення, необхідні для обороноздатності району, координувати дії військових формувань, сил територіальної оборони, правоохоронних органів і комунальних служб. Ми забезпечуємо функціонування критичної інфраструктури, підтримуємо стабільність енергетичних та логістичних мереж, організовуємо евакуаційні та гуманітарні заходи. Водночас адміністрація не втратила своєї соціальної функції – продовжуємо працювати над забезпеченням надання соціальних послуг, підтримкою внутрішньо переміщених осіб, відновленням освітніх і медичних закладів, розвитком територій у межах можливостей.
КВ: Як війна змінила розуміння «державної вертикалі» і чи стала вона більш ефективною?
Руслан Дяченко: До війни часто говорили про бюрократичність, складність погоджень, надмірну централізацію. В умовах війни усе це трансформувалося. Рішення ухвалюються без зайвих проміжних етапів, а головне – з урахуванням реальної ситуації, більш мобільно, оперативно та практично орієнтовано. Зникла формальність у підходах: на перше місце вийшла відповідальність і спроможність діяти.
Ефективність прийнятих рішень вимірюється не кількістю документів, а результатом – стабільним функціонуванням територій, оперативним реагуванням на виклики, підтримкою населення і фронту.
Я переконаний, що цей досвід надзвичайно цінний. Після перемоги він має лягти в основу оновленої моделі державного управління — більш гнучкої, партнерської, орієнтованої на результат і потреби громад.
КВ: Як співіснують громади, укрупнені райони та районні військові адміністрації? Як розподіляються повноваження між ними?
Руслан Дяченко: Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року Україна перейшла на трирівневу систему управління: громада – район – область. Ця структура збереглася і в умовах воєнного стану, хоча наповнення повноважень дещо змінилося.
Основна відповідальність за розвиток територій сьогодні лежить на громадах. Вони мають власні бюджети, приймають рішення щодо соціально-економічного розвитку, освіти, медицини, благоустрою. Це базовий рівень, найближчий до людей.
Районна військова адміністрація виконує переважно координаційні, наглядові та оборонно-безпекові функції. Ми не втручаємося у господарську діяльність громад, але забезпечуємо узгодженість дій у питаннях, що стосуються всього району – цивільного захисту, мобілізації, енергетичної безпеки, роботи критичної інфраструктури, гуманітарних програм. Також координуємо діяльність державних служб і територіальних органів міністерств, які працюють у межах району.
Що стосується укрупнених районів, то вони стали своєрідним «з’єднувальним рівнем» між громадами та обласною владою. Їхнє завдання — забезпечити узгодженість державної політики, баланс інтересів, стабільність управління. Районна військова адміністрація не підміняє місцеве самоврядування, а допомагає громадам вирішувати проблеми, які виходять за межі їхніх можливостей.
КВ: Як змінилася структура фінансування районів під час воєнного стану? Чи зросла частка держсубвенцій, донорських коштів, партнерських проєктів?
Руслан Дяченко: Воєнний стан суттєво трансформував систему фінансового забезпечення як на рівні держави, так і на місцях. Якщо до 2022 року бюджети районів і громад формувалися переважно за рахунок власних надходжень – податкових та неподаткових платежів, – то після початку повномасштабної агресії пріоритети змінилися.
Передусім більшість ресурсів було спрямовано на оборону, безпеку, соціальний захист та підтримку критичної інфраструктури. У цих умовах зросла роль державного бюджету, адже саме з нього фінансуються ключові програми життєзабезпечення територій. Частка державних субвенцій і дотацій у структурі районного фінансування дійсно збільшилася, особливо щодо компенсаційних виплат, енергетичної стійкості, відновлення об’єктів після обстрілів. Водночас поступово формується новий напрям — міжнародна допомога та донорські програми.
Після стабілізації ситуації в Київській області ми активно залучаємо гранти та партнерські проєкти спільно з ПРООН, USAID, JEM, Європейським Союзом, а також українськими фондами. Ці кошти йдуть на відбудову соціальної інфраструктури, підвищення енергоефективності, цифровізацію послуг, підтримку внутрішньо переміщених осіб.
Загалом можна сказати, що фінансова система стала більш гнучкою і цільовою: менше «формальних» видатків, більше спрямування на конкретні потреби. У воєнних умовах кожна гривня має чітке призначення – підтримати людей, відновити об’єкти, забезпечити стійкість регіону.
КВ: Чи є у Бориспільського району власні доходи, які дозволяють фінансувати соціальні програми? Звідки сьогодні беруться гроші на підтримку ВПО, оборону, відновлення інфраструктури?
Руслан Дяченко: Після адміністративно-територіальної реформи основні фінансові ресурси зосереджені на рівні територіальних громад. Саме вони мають власні бюджети, формують доходи з податку на доходи фізичних осіб, земельного податку, орендної плати, місцевих зборів тощо. Районні військові адміністрації, як органи державної влади, не є розпорядниками великих власних доходів – ми працюємо переважно в межах коштів державного бюджету, цільових субвенцій і програм обласного рівня.
Щодо напрямів фінансування — підтримка внутрішньо переміщених осіб здійснюється за рахунок державних програм соціального захисту, коштів місцевих бюджетів і гуманітарної допомоги від міжнародних організацій.
Питання оборони та територіальної безпеки фінансуються переважно з бюджетів територіальних громад та обласного бюджету, а також за підтримки бізнесу і волонтерів. Ми маємо багато прикладів партнерства, коли підприємці району беруть участь у забезпеченні підрозділів ТрО, закупівлі техніки чи обладнання.
Відновлення інфраструктури здійснюється за рахунок державного фонду відновлення, субвенцій на ліквідацію наслідків бойових дій, а також міжнародних донорських програм. Крім того, частину об’єктів громади відбудовують власним коштом або в межах співфінансування з обласного бюджету. Тобто район сьогодні живе за принципом фінансової взаємодії, а не автономності. Ми не маємо власних великих доходів, але маємо ефективну систему координації ресурсів – і саме це дозволяє підтримувати стабільність соціальної сфери, допомагати громадам і поступово відновлювати зруйноване.
КВ: Як вам вдалося зберегти управлінську стабільність, коли більшість керівників адміністрацій на Київщині змінюються?
Руслан Дяченко: Я переконаний, що стабільність управління – це насамперед не питання посад, а питання команди, відповідальності та системності роботи. Повномасштабне вторгнення стало випробуванням для всіх органів влади, і ті колективи, які мали внутрішню дисципліну, довіру й чітке розуміння своїх завдань, змогли втримати керованість навіть у найскладніших обставинах.
У нашому випадку ключову роль відіграло поєднання досвіду та командності. Ми ще у 2021 році заклали прозору систему управління – чіткий розподіл функцій, постійний контроль виконання, планування на кілька рівнів. Ми не втратили цю логіку: просто перенесли її в умови воєнного часу. Це дозволило не діяти хаотично, а працювати системно, навіть коли доводилося ухвалювати невідкладні рішення.
Другий важливий чинник – комунікація з громадами. Ми ніколи не сприймали район як «вищу інстанцію», а вибудовували партнерські стосунки з головами громад. Це створює атмосферу взаємної підтримки – коли не потрібно «перетягувати повноваження», а можна спільно вирішувати проблеми.
Також я завжди ставлю на відкритість і професійність кадрів. У нашій адміністрації кожен працівник знає свій напрям, має досвід і розуміє, що від нього залежить безпека та добробут тисяч мешканців району. Ми зберегли ядро управлінської команди, яке працює з перших днів, і це дає можливість діяти послідовно, без втрати темпу.
КВ: Як ці зміни влади на місцевому рівні впливають на район? Який підхід ефективніший: постійна ротація керівників чи управлінська сталість та кадрова стабільність?
Руслан Дяченко: Часті зміни керівників адміністрацій на місцевому рівні, безумовно, впливають на темп і якість управлінських процесів. Кожна нова команда потребує часу, щоб зрозуміти територію, встановити контакти з громадами та службами, відбудувати внутрішні процедури. Це може призводити до певної «уповільненості» у прийнятті рішень, особливо у кризових ситуаціях, коли швидкість і координація критично важливі.
На моє переконання, ефективнішим є підхід, орієнтований на управлінську сталість і кадрову стабільність. Він забезпечує накопичення досвіду, злагоджену роботу команди, безперервність проектів і послідовність політики на рівні району. Стабільна команда краще взаємодіє з громадами, оперативно реагує на надзвичайні ситуації і здатна реалізовувати комплексні програми відновлення та розвитку.
Разом з тим, ротація керівників може бути корисною у випадках, коли потрібні нові підходи, інновації або посилення компетенцій, але вона має бути плановою і продуманою, а не хаотичною. В умовах воєнного стану, коли пріоритетом є безпека, координація та соціальна стабільність, будь-яка різка зміна керівництва може створювати додаткові ризики для території.
Тому на сьогодні головним принципом є збереження ядра професійної команди, підтримка досвіду і відповідальності, при цьому інтегруючи нові компетенції за потреби.
КВ: Ви активно співпрацюєте з профільними міністерствами та послами країн-партнерів задля залучення інвестицій, у процесах відбудови та підтримки економічної стабільності. Які механізми залучення інвестицій реально працюють у воєнний час? Наведіть успішні кейси залучення таких інвестицій до Бориспільського району.
Руслан Дяченко: Дійсно, у нинішніх умовах, коли ризики зростають, а ресурси обмежені – ми адаптуємо інвестиційні механізми, робимо їх більш гнучкими, максимально прозорими та орієнтованими на швидкий результат.
Одним із таких механізмів є підтримка державою та міжнародними фінансовими установами інвестиційних проєктів, які мають стратегічне значення для продовольчої безпеки та економічного відновлення. Бориспільський район залучив значні інвестиції в агропереробку, будівництво нових заводів та розвиток сільськогосподарської інфраструктури.
Одним із яскравих прикладів є будівництво заводу ТОВ «Укрстарч» у м. Яготин для переробки кукурудзи на крохмаль, що не лише забезпечить зростання виробництва, а й дозволить створити 400 нових робочих місць. Завод спеціалізуватиметься на виробництві крохмалю, кукурудзяного глютену, лізину та інших продуктів.
Для підтримки енергетичних потреб підприємства було збудовано нову електричну підстанцію ПС 110/10 кВ. Це важливе вкладення в інфраструктуру, яке сприятиме не лише розвитку цього заводу, а й забезпеченню енергетичної стабільності для інших виробничих потужностей регіону.
Також був реалізований проєкт релокації ТОВ «Елікатний смак» – з Миколаївської області до Яготинської МТГ. Це підприємство, яке спеціалізується на виробництві готових харчових страв і напівфабрикатів, сприяло збереженню робочих місць і покращенню продовольчої безпеки в регіоні.
На базі ПрАТ «Будпластик» (Яготинська МТГ) почало функціонувати підприємство об’єднання громадян «Краматорське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», що спеціалізується на виробництві гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари.
Будівництво зернопереробного заводу ТОВ «Лімері» на території с. Мала Каратуль Ташанської територіальної громади — це теж один із прикладів внесення інвестицій в економіку району.
У місті Бориспіль розпочало свою діяльність ТОВ «Міжнародна Бургер Група», яке займається виробництвом м’ясних продуктів, заморожених м’ясних напівфабрикатів. Створено на сьогодні 30 робочих місць.
Ще одним прикладом успішного залучення інвестицій є розвиток молочних і м’ясних підприємств в Бориспільському районі. Так, Яготинський маслозавод, який є важливим гравцем на ринку молочної продукції, продовжує активно працювати і навіть нарощує виробничі потужності. За результатами 2024 року завод реалізував продукції на 5,7 млрд гривень, що свідчить про успішне виконання планів.
Також ПП «Євросем» розширює потужності для зберігання кукурудзи, будуючи нові зерносховища потужністю 72 тисячі тонн. Цей проєкт дозволить збільшити обсяги зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, допоможе не тільки підтримати місцеву економіку, але й зміцнити продовольчу безпеку країни.
ПП «Євросем» збудувало два сучасних тваринницьких комплекси для утримання великої рогатої худоби. Ці об’єкти оснащені металоконструкціями каркасного типу, що відповідають сучасним стандартам. Однією з головних інновацій є впровадження 10 автоматизованих роботизованих систем нідерландського виробництва, які значно покращують ефективність та автоматизують ключові процеси у господарстві.
Щодо підприємств, які займаються виробництвом борошна і хліба, такі компанії, як ТОВ «Миза», ТОВ «Бориспільський хлібопродукт», ПрАТ «Лантманнен Акса», продовжують свою діяльність, не зупиняючи виробництво. Вони активно забезпечують місцеві громади хлібобулочними виробами.
У Пристоличній громаді, на території села Дударків, компанія ДП «ФМ Ложістік Дніпро» реалізувала будівництво споруди подвійного призначення — укриття та їдальні на 150 місць, загальною площею 535,5 м². Також у селі Петропавлівське, на масиві «Шевченків Хутір» в Золочівській сільській територіальній громаді, зведено сучасний виробничо-складський та адміністративний комплекс площею 1515 м², що реалізовано ФОП Костюченко Т.В.
Група компаній «Нива Переяславщини» завершила масштабну модернізацію комбікормового заводу, що тепер здатен виробляти 230 тис. тонн продукції на рік. Нове обладнання загальною площею 5,6 тис. м² дозволяє виготовляти високоякісні гранульовані комбікорми для внутрішнього використання на свинокомплексах. Виробничі лінії оснащено передовими технологіями від провідних європейських виробників з Швейцарії та Данії, що забезпечує високу продуктивність та надійність.
Компанія також стала першою серед українських агровиробників, яка впровадила данську технологію переробки відходів тваринництва, що значно підвищує екологічність і ефективність процесів. Унікальним є також проєкт будівництва заводу рендерингу для виробництва м’ясо-кісткового борошна та технологічного жиру, що став важливим етапом у розвитку галузі.
На території Гірської ТГ, поблизу села Мартусівка, стартувало будівництво інноваційного навчального центру Червоного Хреста та сучасного логістичного комплексу, що є частиною стратегії розвитку регіону та підвищення його інфраструктурної спроможності.
Всі ці приклади демонструють, як завдяки залученню інвестицій у стратегічно важливі для регіону галузі – сільське господарство, агропереробку, харчову промисловість – вдається не тільки підтримувати економіку, а й забезпечити робочі місця для місцевих жителів, зберігати соціальну стабільність і продовольчу безпеку.
КВ: Бориспільський район ще від перших днів повномасштабного вторгнення був близьким до лінії загрози з боку РФ. Як саме вибудовувалася система територіальної оборони в перші тижні війни?
Руслан Дяченко: Одразу після сигналу про агресію ми працювали за принципом швидкого реагування та максимального охоплення всіх рівнів управління. Головним завданням було забезпечити безпеку населення та створити оперативну систему територіальної оборони.
Зокрема, ми сформували підрозділи територіальної оборони з-поміж добровольців громад. Для координації оборони району створювався спільний оперативний штаб, який дозволяв об’єднати сили ТрО, поліції, рятувальників ДСНС та волонтерів. Це забезпечило єдиний командний канал і чітке розподілення завдань.
Також ми визначили ключові об’єкти – електростанції, газопроводи, мостові переходи, логістичні вузли – і виділили для них резерви ТрО та добровольців. Це дозволило контролювати під’їзди та зменшити ризики диверсій. Водночас дуже важливою була інформаційна складова: громадяни знали, куди звертатися, як долучитися, яким чином отримати допомогу. Це підвищило готовність населення і створило ефект «однієї команди».
Одразу було налагоджено централізовану систему постачання для ТрО: зброя, амуніція, продовольство, транспорт. Було налагоджено механізми швидкого реагування на потреби підрозділів.
Результат цієї системної роботи – територіальна оборона району була розгорнута максимально оперативно, підрозділи отримали чіткі завдання, громади відчували захист, а ключові об’єкти залишилися під контролем. Цей досвід став фундаментом для подальшого розвитку системи оборони району та ефективної взаємодії з державними структурами.
КВ: Яку роль відіграє місцева адміністрація у підтримці ЗСУ сьогодні?
Руслан Дяченко: Наша діяльність спрямована на координацію ресурсів, оперативне забезпечення формувань територіальної оборони та інших військових підрозділів, а також на підтримку громад у військових та гуманітарних питаннях.
Зокрема, реалізуються дві стратегічні програми. Програма забезпечення організації заходів з територіальної оборони місцевого рівня у Бориспільському районі спрямована на забезпечення ТрО всім необхідним обладнанням, технікою та матеріально-технічними засобами для ефективного виконання завдань оборони.
Водночас інша — Програма оперативного та сталого забезпечення формувань, об’єктів, що забезпечують обороноздатність та стійкість держави» — забезпечує комплексну підтримку підрозділів, які виконують завдання із захисту стратегічної інфраструктури та території району.
За цими програмами від початку повномасштабного вторгнення було придбано товарів та послуг на суму понад 49 млн гривень, серед яких: астрономічні та оптичні прилади, квадрокоптери та дрони, РЕБи, акумулятори для дронів, зарядні станції, антени різного призначення. Також передали наземні станції та окуляри FPV, ноутбуки, принтери, відеообладнання та інше. Окрім цього, вже відремонтовано 17 автомобілів, куплено і передано різним підрозділам ЗСУ, ГУР, Нацполу понад 10 автомобілів (вантажних, пікапів).
Практичний ефект від цієї роботи полягає у всебічному зміцненні системи територіальної оборони та підвищенні її ефективності. Формування ТрО забезпечено сучасним обладнанням, що дало змогу суттєво підвищити оперативність і результативність виконання завдань. Паралельно здійснено підтримку інших військових формувань, які діють на території району, зокрема підрозділів із використанням БпЛА «Вирій» та спеціальної техніки. Завдяки налагодженій взаємодії між адміністрацією, громадами та військовими підрозділами вдалося створити ефективну систему логістики та координації, яка забезпечує швидке реагування на зміни в оперативній обстановці.
КВ: Як формується фінансування на закупівлю техніки, дронів та іншого обладнання для підтримки ТрО та ЗСУ? Це бюджет району, допомога громад, бізнесу, волонтерів чи синергія всіх?
Руслан Дяченко: Фінансування таких потреб формується як синергія кількох джерел, що дозволяє максимально ефективно забезпечувати обороноздатність району. Громади району беруть активну участь у фінансуванні закупівель. Кошти спрямовуються на придбання необхідного обладнання для військових формувань, на ремонт техніки та забезпечення функціонування логістичних мереж.
Компанії та підприємці надають допомогу як фінансово, так і матеріально: передають техніку, дрони, акумулятори, ноутбуки та інше обладнання. А волонтери виконують критично важливу роль у постачанні спеціальної техніки, дрібного обладнання, амуніції та запчастин. Вони також допомагають координувати логістику та швидке доставляння обладнання в підрозділи. Найефективніший результат досягається саме завдяки поєднанню бюджетів громад, бізнес-партнерів і волонтерської підтримки.
КВ: У Бориспільському районі діє підрозділ патрульної поліції «Хижак». Розкажіть, як відбувається координація між адміністрацією та цими силами.
Руслан Дяченко: Підрозділ «Хижак» є важливою складовою системи безпеки району та держави загалом. З моменту створення бригади одразу після повномасштабного вторгнення, ми встановили постійну координацію у плануванні, забезпеченні та логістиці.
Разом із громадами та бізнесом ми закуповуємо дрони, засоби нічного бачення, генератори, акумулятори, засоби радіоелектронної боротьби та інше обладнання. Наприклад, завдяки підтримці аграріїв району «Хижак» отримав квадроцикл, РЕБ та прилади нічного бачення, що підвищує мобільність, захищає від атак з повітря і покращує орієнтацію в темряві. Ми постійно обговорюємо з громадами додаткові потреби та оперативно реагуємо на запити підрозділу.
КВ: Ви неодноразово говорили про оснащення мобільних вогневих груп і посилення протидронових засобів. Які конкретні результати це дало – чи є вже задокументовані приклади ефективної роботи цих груп?
Руслан Дяченко: Так, додаткове оснащення мобільних вогневих груп (МВГ) дало значні результати, які ми можемо підтвердити конкретними прикладами. У 2024 році ми зафіксували збиття 38 «шахедів», а в 2025 році – 36. Це дуже важливий показник, який свідчить про чітке покращення ефективності завдяки модернізації та впровадженню нових засобів протиповітряної оборони.
Варто зазначити, що ці результати стали можливими завдяки значним зусиллям у плануванні, впровадженні новітніх технологій та безперервному навчанні бійців. Мобільні вогневі групи не лише забезпечують активну оборону, а й демонструють, як стратегічне використання сучасних технологій може серйозно змінити хід бойових дій.
КВ: Які виклики зараз стоять перед адміністрацією у забезпеченні тилової безпеки (енергетичної, комунальної, логістичної)?
Руслан Дяченко: Найсуттєвіші виклики сьогодні стосуються енергетичної стабільності, функціонування критичної інфраструктури та логістики життєзабезпечення населення.
На сьогоднішній день пріоритетом є стале проходження опалювального сезону 2025/2026 року, готовність господарського комплексу та об’єктів соціально-культурного призначення Київської області до роботи в осінньо-зимовий період, забезпечення стабільної роботи енергосистеми району, зимове утримання доріг.
Для забезпечення повноцінного функціонування критично важливих об’єктів, територіальні громади забезпечені 473 генераторами різної потужності (від 5 до 340 кВт), а також 240 т паливно-мастильних матеріалів для безперервної роботи об’єктів життєзабезпечення у разі блекауту. На постійному контролі перебуває належне функціонування лікарень, шкіл, дитячих садків та інших об’єктів життєзабезпечення навіть під час довготривалих аварійних ситуацій або відсутності електропостачання.
З метою забезпечення стійкості енергетичної сфери району, Бориспільською районною державною адміністрацією скоординовано роботу сільських та міських голів Бориспільщини щодо 100% укріплення інженерними конструкціями об’єктів енергетичної інфраструктури та систем життєзабезпечення населення.
Завдяки системній координації адміністрації, громади, операторів критичної інфраструктури та бізнесу, нам вдається підтримувати тилову безпеку, забезпечувати енергетичну та соціальну стабільність і готуватися до можливих надзвичайних ситуацій.
КВ: Які проєкти з облаштування реабілітаційних модулів або ветеранських просторів реалізуються на Бориспільщині?
Руслан Дяченко: На сьогодні в Бориспільському районі реалізовано низку проєктів, спрямованих на соціальну підтримку ветеранів та членів їхніх родин. Ветеранські простори функціонують у Бориспільській, Яготинській, Переяславській та Ташанській громадах. У таких просторах працюють фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, психологи, юристи, а також представники центрів зайнятості та пенсійного фонду. Для відвідувачів організовуються зустрічі, майстер-класи, круглі столи, що сприяють соціальній реабілітації та адаптації.
Особливий проєкт реалізований на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі, де надаються соціально-психологічні послуги та короткострокові курси науково-професійної перепідготовки для військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей.
На рівні територіальних громад Вороньківської та Гірської вже прийняті рішення про облаштування ветеранських просторів, де заплановано надання послуг психологів, юристів, фахівців ЦНАПів та центрів зайнятості. У Вороньківській громаді планується також облаштування зали для занять адаптивним спортом з послугами масажиста.
Станом на 28.10.2025 в районі налічується 6554 ветерани, з них 694 особи з інвалідністю внаслідок війни, 863 члени сімей загиблих захисників, 225 членів сімей зниклих безвісти, а 18 осіб перебувають у полоні. З фахівцями із супроводу довготривалий супровід отримують 1926 осіб, щоденно ж послугами ветеранських просторів користуються від 20 до 45 осіб.
КВ: Які події та досягнення вам запам’яталися найбільше за ці роки війни? Що вплинуло на вас як керівника?
Руслан Дяченко: За час повномасштабного вторгнення Бориспільський район зазнав серйозних викликів, але водночас ми досягли значних результатів, які надовго залишаться в пам’яті. Зокрема, ми організували ефективну систему територіальної оборони вже в перші тижні повномасштабного вторгнення, що дозволило забезпечити безпеку населених пунктів, своєчасне евакуювання цивільного населення та координацію з військовими підрозділами.
Ми зосереджувалися на підтримці та оснащенні ЗСУ та ТРО: купівлі дронів, тепловізорів, засобів РЕБ, квадроциклів та іншого обладнання для мобільних вогневих груп, що безпосередньо впливало на обороноздатність району. Тоді бачили конкретні результати: успішні операції на Донеччині та ефективну роботу мобільних підрозділів, де техніка та оснащення рятували життя.
Також триває розбудова ветеранських просторів та реабілітаційних модулів, які надають психологічну та соціальну підтримку ветеранам, членам їхніх сімей та демобілізованим особам.
У районі є співпраця з громадами, бізнесом та міжнародними партнерами. Вона показала, що лише синергія влади, місцевого населення та приватного сектору дозволяє ефективно вирішувати питання енергетичної та комунальної стабільності, логістики та обороноздатності. Стійкість та самопожертва наших людей – від військових та добровольців до волонтерів і підприємців, які щодня роблять свій внесок у спільну справу, – навчили мене швидко приймати рішення, зберігати спокій у кризових ситуаціях і шукати нестандартні рішення для складних завдань.
Найважливіше досягнення цих років – відчуття єдності та спільної відповідальності, коли район, громади та державні структури працюють як один механізм заради безпеки та розвитку людей.
КВ: Скільки переселенців прийняла Бориспільщина і як змінилася демографічна структура району?
Руслан Дяченко: Станом на 29 жовтня 2025 року, за даними Інтегрованої системи обміну інформації ВПО (ІСОІ), у Бориспільському районі обліковується 24 436 осіб з числа внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Для порівняння, до 24 лютого 2022 року на обліку перебувало 7 680 осіб, а 16 049 осіб вже отримали скасування статусу ВПО, повернувшись або влаштувавшись на постійне проживання.
На території району функціонує одне місце тимчасового проживання ВПО, включене до Переліку МТП Київської області – у селі Ташань. На сьогодні там проживає 10 осіб, вільних місць немає. Водночас для координації допомоги переселенцям у районі було утворено Раду з питань ВПО при Бориспільській районній державній адміністрації у складі 18 осіб.
У 8 територіальних громадах району затверджені програми соціальної підтримки ВПО, що передбачають надання одноразової матеріальної допомоги особам, які опинилися в складній життєвій ситуації. При міських і сільських радах створені Координаційні центри взаємодії з ВПО, що займаються вирішенням нагальних питань внутрішньо переміщених осіб.
Внаслідок переселення чисельність населення району значно збільшилася, а демографічна структура змінилася: район прийняв людей різного віку та соціального статусу, що вимагало швидкої адаптації системи соціальної підтримки, житлового забезпечення та інтеграції переселенців у місцеві громади.
КВ: Які програми з працевлаштування чи інтеграції ВПО пропонує Бориспільський район?
Руслан Дяченко: Бориспільський район реалізує комплекс заходів для допомоги ВПО, зокрема через службу зайнятості. Зокрема, внутрішньо переміщені особи можуть звернутися до найближчого центру зайнятості або зареєструватися як безробітні через Портал «Дія» та ЕКШ.
Всі охочі ВПО мають можливість пройти професійне навчання або здобути нову професію, актуальну на українському ринку праці. Це дозволяє швидше інтегруватися у нове робоче середовище та підвищити конкурентоспроможність на ринку праці.
ВПО з професійно-технічною або вищою освітою, навіть якщо вони не зареєстровані в службі зайнятості як безробітні, можуть отримати безоплатний ваучер на навчання для підвищення кваліфікації або опанування нової професії.
У рамках урядової програми «єРобота» ВПО можуть отримати грант на відкриття нового бізнесу або розвиток вже діючого. Максимальна сума гранту становить 250 000 гривень, що дозволяє реалізувати власну справу та сприяти економічній активності громади.
Таким чином, Бориспільський район забезпечує системну підтримку ВПО у працевлаштуванні, професійному розвитку та започаткуванні власної справи, сприяючи їх інтеграції та соціально-економічній стабільності.
КВ: Які ключові проєкти відбудови в районі зараз реалізуються і як забезпечується прозорість їхнього фінансування?
Руслан Дяченко: У Бориспільському районі наразі реалізуються низка важливих проєктів відбудови та модернізації об’єктів соціальної інфраструктури.
Наприклад, триває реконструкція школи І ступеня у с. Проців під загальноосвітню школу І–ІІІ ступенів. Проєкт передбачає будівництво двох нових корпусів, реконструкцію існуючої будівлі, облаштування нових мереж (електропостачання, водопостачання, каналізація), спорудження котельні на твердопаливному паливі, ігрових зон, спортивних майданчиків, встановлення сучасних засобів комунікації, систем безпеки та вентиляції, а також забезпечення доступу маломобільних груп населення. Будівельна готовність школи становить 80%. Залишилося виконати роботи по третій черзі та благоустрою території на суму, яка на даний час становитиме близько 48 млн. гривень. Фінансування здійснюється за рахунок Національної програми «Велике будівництво».
Також триває капітальний ремонт їдальні Переяславського ліцею імені Володимира Мономаха. Вартість робіт – 13 147 335,52 грн. Окрім цього, у району триває будівництво та модернізація харчоблоків у закладах освіти за підтримки програми Першої леді Олени Зеленської та Ukraine Facility. Зокрема, у Бориспільському ліцеї «Лідер» завершено реалізацію капітальний ремонт харчоблоку загальною вартістю — 20 687 848 грн. Використано з державного бюджету — 11 108 300 грн, з місцевого бюджету — 9 579 548 грн.
Також триває капітальний ремонт щодо покращення енергоефективності будівлі Яготинського ліцею № 1 у рамках Програми з відновлення України (фінансова угода між Україною та Європейським інвестиційним банком) на загальну вартість 72 525,944 тис. грн.
Вже завершили будівництво Рогозівської амбулаторії у Бориспільській громаді, замінили аварійну мережу водопостачання протяжністю 150 метрів у Переяславі, збудували нове протирадіаційне укриття для учасників освітнього процесу Іванківського ліцею в межах Бориспільської ТГ.
Окрім цього, продовжуються роботи з будівництва 4 нових укриттів в межах Бориспільської, Гірської та Переяславської територіальних громад. Зокрема, триває будівництво укриття на території Бориспільського закладу дошкільної освіти № 3, захисної споруди цивільного захисту в Бориспільському ліцеї «Патріот» та протирадіаційного укриття Мартусівської початкової школи Філії Ревненського ліцею Гірської сільської ради.
Також триває будівництво захисної споруди цивільного захисту на території Переяславської гімназії. Водночас ведеться реконструкція та будівництво центрів надання адміністративних послуг, соціальних та медичних об’єктів у районі.
Прозорість фінансування забезпечується виділенням коштів за чітко визначеними програмами, проведенням прозорих тендерів та залученням підрядних організацій, розробкою та погодженням проєктно-кошторисної документації, постійним контролем виконання робіт та звітністю перед громадськістю й відповідними органами влади.
КВ: Чи можна говорити, що Бориспільщина створює власну модель «післявоєнного» розвитку, наприклад, індустріальні парки, аграрна логістика, безпечні школи?
Руслан Дяченко: Так, можна сказати, що Бориспільщина формує власну модель післявоєнного розвитку. Ми плануємо розвиток індустріальних і логістичних кластерів, зокрема індустріальний парк у Переяславі, що дозволить створювати нові робочі місця та підтримувати економічну стабільність району. Велика увага приділяється розвитку аграрної логістики, модернізації шкіл і облаштуванню безпечних навчальних закладів із сучасними протирадіаційними укриттями та системами безпеки.
Також ми розвиваємо соціальні та ветеранські простори, де надаються психологічна, юридична та професійна підтримка ветеранам і внутрішньо переміщеним особам. Усі проєкти реалізуються з прозорим фінансуванням за рахунок обласного та місцевого бюджетів, із чіткою координацією з територіальними громадами.
Це дозволяє нам поєднувати економічне відновлення, соціальну підтримку та модернізацію інфраструктури, формуючи стійку модель розвитку району після завершення бойових дій.
КВ: Як війна змінила планування розвитку: чи залишилися стратегічні документи (плани, програми, стратегії розвитку), чи все відбувається в оперативному режимі?
Руслан Дяченко: Ми діємо у двох площинах – оперативного реагування та довгострокового стратегічного планування.
З одного боку, сучасні умови вимагають швидких рішень – у сфері безпеки, енергозабезпечення, логістики, соціального захисту. Тому значна частина управлінських процесів відбувається в режимі щоденного моніторингу ситуації й оперативного ухвалення рішень.
З іншого боку, всі громади району зберегли свої стратегії розвитку, які адаптовані до умов воєнного часу. Ми не відмовилися від стратегічних документів, навпаки – переглянули їх із урахуванням нових викликів. До пріоритетів увійшли питання енергетичної безпеки, розбудови укриттів, підтримки ветеранів, створення робочих місць та відбудови критичної інфраструктури.
В умовах воєнного стану питання розробки стратегічних документів залишається одним із ключових напрямів діяльності органів влади. Попри складні обставини, стратегічне планування не втратило своєї актуальності, адже саме воно визначає бачення розвитку територій у середньо- та довгостроковій перспективі.
Територіальні громади Бориспільського району розробили та затвердили Стратегії розвитку до 2027 року, а Бориспільська міська територіальна громада – до 2030 року. Ці документи стали базою для ухвалення рішень у сфері економіки, соціальної політики, освіти, охорони здоров’я та безпеки.
КВ: Як проходила підготовка шкіл до навчального року в умовах війни?
Руслан Дяченко: Цей процес, як і раніше, здійснювався системно, відповідально та з максимальним урахуванням безпеки дітей і педагогічних колективів.
Основний акцент зроблено на створенні безпечних і комфортних умов для учасників освітнього процесу. Перед початком навчального року всі заклади освіти району пройшли комплексне обстеження. За його результатами визначено стан готовності приміщень, укриттів, прилеглих територій, пожежної та техногенної безпеки, дотримання санітарно-гігієнічних вимог. Також перевірялися алгоритми дій у разі надзвичайних ситуацій, шляхи евакуації, працездатність систем оповіщення та аварійного освітлення, наявність запасів питної води, медикаментів і засобів першої допомоги.
Окрема увага приділялася енергетичній стійкості закладів освіти — наявності генераторів, запасів пального, а також твердого палива (вугілля, дров) для забезпечення навчального процесу навіть у разі тривалих віялових відключень або повного блекауту.
За результатами підготовки всі заклади освіти Бориспільського району отримали погодження на проведення освітнього процесу в очній формі — 100% очного навчання у 2025/2026 навчальному році.
Ми й надалі будемо послідовно працювати над удосконаленням умов навчання, зокрема – над забезпеченням інклюзивності, безбар’єрності та доступності освіти. Йдеться про створення спеціальних умов для дітей з особливими освітніми потребами, впровадження жестової мови, шрифту Брайля, допоміжних навчальних і комунікаційних засобів.
Наша мета – зробити освітнє середовище Бориспільщини сучасним, безпечним і стійким до викликів сьогодення, адже навіть у воєнний час діти мають право на якісну та безпечну освіту.
КВ: Скільки в районі наявних укриттів або безпечних місць для перебування під час повітряних тривог? Чи всі укриття готові до використання?
Руслан Дяченко: На території Бориспільського району наразі обліковується 239 захисних споруд цивільного захисту – це сховища, протирадіаційні та найпростіші укриття, які внесені до Інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту».
Більшість цих об’єктів придатні до використання населення під час оголошення сигналу «Повітряна тривога», забезпечені необхідними умовами для тимчасового перебування людей. Є окремі випадки, що потребують доопрацювання або капітального оновлення.
Окрім офіційно зареєстрованих споруд, у районі активно використовуються об’єкти підземного простору, зокрема підвальні приміщення, паркінги, цокольні поверхи житлових будинків, які власники та суб’єкти господарювання облаштовують самостійно для захисту від уламків повітряних цілей. Такі укриття не перебувають на офіційному обліку, проте відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки мешканців.
Станом на сьогодні в межах району продовжуються будівельні роботи з облаштування ще чотирьох нових захисних споруд, що дозволить розширити мережу безпечних місць для мешканців.
Адміністрацією постійно проводиться моніторинг стану захисних споруд спільно з територіальними громадами, зокрема щодо їхньої технічної придатності, наявності засобів аварійного освітлення, вентиляції, запасів води, аптечок тощо. Особлива увага приділяється забезпеченню вільного доступу населення до укриттів – балансоутримувачі отримали чіткі завдання утримувати їх у належному стані.
КВ: Бориспільщина готова до зими?
Руслан Дяченко: Бориспільщина повністю готова до осінньо-зимового періоду 2025/2026 років. Станом на кінець жовтня готовність об’єктів теплопостачання, водопостачання, водовідведення, житлово-комунального господарства, соціальної сфери та дорожньо-мостового комплексу становить 100%.
Рішення щодо початку опалювального сезону приймаються органами місцевого самоврядування. Підключення теплових установок відбувається після погодження з відповідними контролюючими органами – управліннями Держенергонагляду, Державної служби з питань праці, підрозділами АТ «Київоблгаз».
Повноцінний старт опалювального сезону в Бориспільському районі відбувся 28 жовтня 2025 року. На цей час об’єкти централізованого газового теплопостачання у містах Бориспіль, Переяслав і Яготин працюють у штатному режимі, перебувають під постійним технічним контролем.
Бориспільська районна військова адміністрація спільно з громадами продовжує моніторинг готовності інфраструктури, запасів палива та технічного стану об’єктів життєзабезпечення. Завдання залишається незмінним — гарантувати стабільне, безпечне та безперебійне проходження опалювального сезону в умовах воєнного стану.
КВ: Чи впроваджуються альтернативні заходи для забезпечення стабільного проходження зими в області: резервні потужності, мобільні котельні, альтернативні джерела енергії?
Руслан Дяченко: Для стабільного та безпечного проходження осінньо-зимового періоду Бориспільський район активно впроваджує альтернативні та резервні заходи енергозабезпечення.
Станом на сьогодні 70% об’єктів соціальної сфери району уже переведено на альтернативні джерела опалення – це твердопаливні котельні, що працюють на дровах і пелетах. Такий підхід дозволяє зменшити залежність від газу та забезпечити сталість енергопостачання навіть у разі надзвичайних ситуацій.
Близько 50% житлового багатоквартирного фонду району має індивідуальне опалення, що також сприяє зниженню навантаження на централізовані системи теплопостачання.
У рамках міжнародного співробітництва, за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA), у дошкільному навчальному закладі «Віночок» Бориспільської громади встановлено сучасні теплові насоси, які забезпечують енергоефективне опалення з мінімальними витратами енергоресурсів.
Крім того, в селі Ревне реалізується проєкт із встановлення когенераційного компактного модуля. Об’єкт підключається до газорозподільної системи в два етапи й забезпечуватиме тепло та електроенергію для КЗ «Ревненське відділення стаціонарного догляду», що надає соціальні послуги людям похилого віку та особам з інвалідністю. Модуль має розпочати роботу вже в поточному опалювальному сезоні.
Також у Яготинській громаді діють енергосервісні договори, за якими на території Яготинської лікарні встановлено сонячні панелі, що частково забезпечують потреби медичного закладу в електроенергії.
У комплексі ці заходи формують систему енергетичної стійкості Бориспільського району – поєднання резервних джерел живлення, автономних систем опалення, альтернативної енергетики та енергоефективних технологій. Це дозволяє гарантувати безперебійне функціонування соціальної сфери, медичних закладів, систем водопостачання і теплопостачання навіть за умов можливих кризових ситуацій узимку.
Завдяки згуртованості влади, громад, бізнесу та мешканців, район упевнено розвивається, зміцнюючи обороноздатність, забезпечуючи соціальну стабільність і створюючи фундамент для відновлення після Перемоги.
Нагадаємо, у Борисполі планують придбати три наземні фортифікаційно-захисні споруди типу “Фортеця”. Встановити укриття мають на вул. Завокзальна, 17, на що громада виділила 6,7 млн гривень.
Читайте: Бориспіль за 6,7 млн гривень купить 3 наземні захисні споруди типу “Фортеця”
фото: соцмережі