<p style="text-align:justify"><strong>Жіночі портрети від першої української тревел-блогерки початку XX століття, архів наймодернішого художника України та бій людей з «медвєдошакалами». </strong><strong>БЖ зібрав найцікавіші артподії місяця. </strong> <strong>«Між світами» </strong></p> <img alt="" height="300" src="/static/ckef/img/rs_w_1240_h_620_cg_true (1)_1.jpeg" width="600" /> Афіша: Музей Шевченка <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> Музей Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12 <strong>Коли:</strong> до 12 жовтня <strong>Скільки</strong>: 150 гривень (пільговий — 70 гривень)</p> <p style="text-align:justify">Роботи 187 сучасних українських митців, присвячені існуванню в часи зсувів тектонічних плит, роздробленості реальності та вимиванню звичного життя. Словом, повномасштабній війні.</p> <p style="text-align:justify">Організатори обіцяють інтертекстуальні роботи, які опираються і на екофілософію, і на концепцію пораненої суб’єктності французького лівого філософа Франца Фанона, що писав про вплив колоніалізму на психіку колонізованого. Утім, роботи учасників фокусуються не стільки на травмі, скільки на посттравматичному зростанні — 24 лютого перестає бути лише днем початку катастрофи, а стає точкою росту. <strong>«Бій з ведмедями» </strong></p> <img alt="" height="322" src="/static/ckef/img/photo_2025_10_05_10_1.jpeg" width="600" /> Афіша: <strong>«</strong>Я Галерея<strong>»</strong> <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> <strong>«</strong>Я Галерея<strong>»</strong>, вул. Хорива, 49Б <strong>Коли:</strong> до 28 грудня <strong>Скільки</strong>: 100 гривень</p> <p style="text-align:justify">Корифей нового наїву Дмитро Молдованов переносить російсько-українську війну в анімалістичний простір: замість реалістичного сюжету в його світі люди й звірі повстали проти «медвєдошакалів»<strong>. </strong></p> <p style="text-align:justify">Дикі, істеричні, фовістські танці, наскельні битви та благородна агресія. <strong>«Сон, що більше не сниться» </strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/552986498_1121890040086555_6978105243816336154_n.jpg" width="480" /> Афіша: Музей-майстерня АРВМ <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> Музей-майстерня АРВМ, вул. Малопідвальна, 10-б</p> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 27 жовтня</p> <p style="text-align:justify"><strong>Скільки</strong>: безкоштовно</p> <p style="text-align:justify">Міські, сповнені магічного реалізму пейзажі, законспектовані пастеллю сновидінь. У зібраних за останні вісім років роботах київська художниця Інга Леві намагається ухопити одну з небагатьох речей, до яких ніяк не повернешся, хоч як намагайся — до тих, хто приходить до нас уві сні.</p> <p style="text-align:justify"><strong>Landentity</strong></p> <img alt="" height="314" src="/static/ckef/img/552726362_1262086115935483_6885554636927419585_n_1.jpg" width="600" /> Афіша: Музей української діаспори <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> Музей української діаспори, вул. Князів Острозьких, 40Б <strong>Коли:</strong> до 2 листопада <strong>Скільки</strong>: 200 гривень (пільговий — 100 гривень)</p> <p style="text-align:justify">Англійський поет Джон Донн казав, що кожна людина — це острів. Landentity розширює задану поетом метафору: на думку семи мисткинь, що взяли участь у проєкті, гори, степи, ліс і будь-який ландшафт є невіддільною складовою ідентичності та самоідентифікації. Звісно, навіть без додаткових пояснень з інсталяції зрозуміла одна з магістральних думок Landentity: окупований ландшафт дорівнює роздробленій самоідентифікації з рідними місцями.</p> <p style="text-align:justify"><strong>«Скриня-господиня» </strong></p> <img alt="" height="355" src="/static/ckef/img/68e28f76248c5.jpg" width="600" /> Фото: Національний музей народної архітектури та побуту України <p style="text-align:justify"><strong>Де: </strong>вул. Академіка Тронька, 1 (вхідна група Музею) <strong>Коли:</strong> до 31 жовтня <strong>Скільки</strong>: 150 гривень</p> <p style="text-align:justify">Скриня — історична невіддільна частина традиційного житла в домодерний період. У ній зберігали одяг, рушники, документи чи прикраси. Скриня була не лише символом достатку, а й родової пам’яті. Крім того, вона слугувала полотном і хронікером побутової історії та важливим матеріальним документом етнографії: на ній зображали традиційні орнаменти, квіти, птахів та інколи навіть цілі родинні сюжети.</p> <p style="text-align:justify">На виставці ж представлять скрині з Наддніпрянщини, Полтавщини, Слобожанщини, півдня України, Поділля та Карпат.</p> <p style="text-align:justify"><strong>«</strong><strong>Мальована</strong><strong>»</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/556415994_1429720429083466_9114458526563609068_n.jpg" width="450" /> Фото: Національний музей декоративного мистецтва України <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> Національний музей декоративного мистецтва України, вул. Лаврська, 9 <strong>Коли: </strong>до 24 листопада <strong>Скільки</strong>: 100 гривень</p> <p style="text-align:justify">46 зразків настінних розписів Поділля (переважно території сучасної Вінниччини), Уманщини та Чигиринщини (нині Черкащина) 1920-х – 1930-х років. Проєкт доповнює металева інсталяція Вікторії Якуши, що складається з 18 сталевих панелей, натхненних класичним для того часу образом древа життя.</p> <p style="text-align:justify"><strong>«Олександр Мурашко. Кольорові модуляції</strong><strong>»</strong><strong> </strong></p> <img alt="" height="314" src="/static/ckef/img/539513598_1241158484694913_1608357393845841626_n.jpg" width="600" /> Афіша: Національний художній музей України <p style="text-align:justify"><strong>Де</strong>: Національний художній музей України, вул. Михайла Грушевського, 6 <strong>Коли</strong>: з 17 жовтня до 25 січня 2026 року <strong>Скільки</strong>: 250 гривень (пільговий — 150 гривень)</p> <p style="text-align:justify">На початку минулого століття художник Олександр Мурашко вирушив у Мюнхен і Париж, аби дізнатися, яким має бути культурна столиця Європи. Він прагнув поставити Київ в один ряд із ними та зробити місто епіцентром мистецтва. Великі задуми потребували великих жестів, тож Мурашко відкрив свою студію у першому київському хмарочосі. Саме його бажання випередити час стало фокусом лекцій про митця. Цьогоріч минає 150 років із дня його народження. У музеї виставлять близько 50 живописних і графічних творів з колекції. Деякі роботи не експонувалися понад 20 років.</p> <p><strong>«</strong><strong>Жіночий портрет</strong><strong>»</strong><strong>. Виставка фотографій Софії Яблонської</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/68a597a948be9.jpeg" width="450" /> Афіша: Книгарня <strong>« </strong>Плекай<strong>»</strong> <p><strong>Де:</strong> Книгарня <strong>« </strong>Плекай<strong>», </strong>вул. Спаська, 22 <strong>Коли</strong>: до 31 жовтня <strong>Скільки</strong>: вхід вільний Серія чорно-білих жіночих портретів із Марокко, Центральної та Південно-Східної Азії була зроблена Софією Яблонською — першою у світі тревел-блогеркою. Саме так охрестили Софію Яблонську — видатну письменницю та кінооператорку XX століття. У той час, коли у Львові пересувалися на возах, а жінки боялися виїздити з міста, Яблонська здійснила навколосвітню подорож та публікувала у пресі травелоги, написані нею в дорозі.</p>