Київрада втретє внесла зміни до бюджету міста-2025, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) у розрізі видатків на поточний рік. Дохідна частина бюджету в результаті була збільшена до 103,3 млрд гривень, а видаткова – до 118,3 млрд гривень, завдяки чому дефіцит міської скарбниці зріс до 15 млрд гривень (раніше – 14,5 млрд). Все це було зроблено завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-серпня. Найбільше додаткових коштів міська влада вирішила направити на реалізацію програми “Захисник Києва” – 3,5 млрд гривень. Також, на Хрещатику, 36 нарешті знайшли фінансові ресурси на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – поки що йдеться про 800 млн гривень, хоча усього планувалося виділити 2,56 млрд. Серед іншого, 638,6 млн гривень було направлено на компенсацію збитків “Київпастрансу” і “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи”, 173,7 млн – на будівництво метро на Виноградар. Крім того, міська влада направила 751,8 млн на будівництво багатостраждального Подільсько-Воскресенського мостопереходу – у цьому випадку йдеться про перерозподіл видатків, передбачених на різні проєкти у галузі транспортної інфраструктури.
Як стало відомо КВ, 9 жовтня 2025 року столична міськрада втретє в цьому році внесла зміни до бюджету Києва на 2025 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік).
Відповідні проєкти рішень №08/231-765/ПР (суб’єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-764/ПР (суб’єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 2 вересня 2025-го. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 81 депутат та 77 депутатів відповідно.
Згідно з ухваленими змінами, доходи бюджету Києва у 2025 році мають скласти 103,3 млрд гривень. У порівнянні з попередньою редакцією бюджету це показник збільшився приблизно на 7,4 млрд гривень. У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має становити 118,3 млрд гривень, що приблизно на 8 млрд гривень більше, ніж було передбачено “останнім” варіантом головного фінансового документу столиці. Таким чином, формально на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 15 млрд гривень (раніше – 14,5 млрд).
Зростання дохідної частини бюджету стало можливим завдяки надходженню субвенцій з державного бюджету (у т.ч. освітня субвенція), а також збільшенню фактичних надходжень податків за період з січня по серпень 2025-го. Зокрема, йдеться про податок на доходи фізичних осіб (“плюс” 3,2 млрд гривень), єдиний податок (1 млрд) і акцизний податок (926,4 млн). Завдяки цьому в міської влади з’явилася можливість направити додаткові фінансові ресурси на деякі сфери життєдіяльності Києва, але окрім цього також були перерозподілені видатки між різними такими напрямами.
Найбільше додаткових коштів столична влада спрямувала на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва” – майже 3,5 млрд гривень. Друге місце в структурі таких “бюджетних вливань” посіли витрати на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд” – це ті кошти, за рахунок яких керівництво міста планує випустити й викупити додаткові акції цього комунального забудовника, що має дозволити йому в т.ч. завершити будівництво комплексів збанкрутілого “Укрбуду”. Нагадаємо, що усього столична влада планувала витратити на це 2,56 млрд гривень (відповідно до рішення від жовтня 2024-го), але раніше кошти на цей напрям видатків у бюджеті-2025 передбачені не були.
Читайте: Мільярди для “Київміськбуду”: як столичні платники податків розрахуються за помилки влади
Також 751,8 млн гривень було вирішено виділити на завершення робіт на одній з ділянок Подільсько-Воскресенського мостопереходу (це перерозподіл видатків, передбачених на столичну транспортну інфраструктуру). Йдеться про ділянку від вул. Набережно-Хрещатицької до вул. Петра Вершигори, завдяки чому має бути забезпечений проїзд обома смугами мостопереходу і обома частинами тунелю цього переходу. Крім того, значні фінансові ресурси були спрямовані на регулювання цін на послуги міського наземного автотранспорту, електротранспорту та метрополітену – 638,6 млн гривень. Йдеться про т.зв. компенсацію для КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” за те, що у столиці начебто діють занадто низькі тарифи на проїзд, через які ці перевізники мають збитки (відповідні розрахунки не показують навіть депутатам Київради.- КВ).
Крім того, 200 млн гривень було вирішено додатково виділити на придбання житла для учасників бойових дій, членів сімей загиблих військовослужбовців тощо, 173,7 млн – на будівництво метро на Виноградар, 150 млн – на збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (рішення про таке збільшення було прийнято у травні 2024-го), по 130 млн – на виплату щорічної та щомісячної матеріальної допомоги членам родин загиблих військовослужбовців та виплату допомоги киянам, які втратили житло під час війни, 111 млн – на ремонт пошкоджених житлових будинків, 109,4 млн – на ремонт пошкоджених закладів освіти, 91,3 млн – на придбання пожежної техніки та їх ремонт, а також на придбання бойового одягу рятувальникам тощо.
Що стосується ПЕСР, то у ній було зафіксовано усі зміни в бюджеті, які стосуються проведення найбільш “коштовних” робіт на столичних об’єктах інфраструктури – переважно тих, які згадувалися вище. Відповідно, загальний кошторис реалізації Програми зріс на 1,1 млрд гривень – з 23,2 млрд до 24,3 млрд гривень. Із них 13,6 млрд має бути освоєно на капітальних ремонтах, а 10,6 млрд – на капітальних вкладеннях (тобто, реконструкція існуючих та будівництво нових об’єктів).
Зазначимо, що усі ці цифри є приблизними – вже звично перед прийняттям рішень про коригування головних фінансових документів столиці депутати Київради, різні структурні підрозділи КМДА і столичні районні державні адміністрації (РДА) подавали сотні правок і пропозицій щодо внесення змін до бюджету і ПЕСР. Відповідно, у сесійній залі не було озвучено, що саме було підтримано, а що – проігноровано. У зв’язку з цим, кінцеві варіанти відкоригованих бюджету і ПЕСР стануть відомими лише після офіційної публікації “оновлених” документів. Більше того – затвердження бюджету і ПЕСР відбулося фактично без обговорення, що вже стає новою традицією міської влади – раніше такі рішення майже ніколи не приймалися без скандалів.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік. Тоді було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проєктів 14 млрд гривень, із яких 4 млрд мають – на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти.
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Протягом 2025 року, до учорашнього дня, столична влада лише двічі вносила зміни до головних фінансових документів Києва – у січні та червні. Відповідно до них, дохідну частину бюджету збільшили до 95,8 млрд гривень, а видаткову – до 110,3 млрд гривень. Це було зроблено у т.ч. завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-квітня і перерозподілу минулорічних вільних залишків.
Зокрема, у червні найбільше додаткових коштів було вирішено направити на галузь дорожньо-транспортної інфраструктури. Так, тоді по 1 млрд гривень міська влада виділила на компенсацію комунальним перевізникам “різниці в тарифах” і на будівництво метро на Виноградар. Крім того, додаткові 498,8 млн гривень було вирішено направити на виконання програми “Захисник Києва”, 374,2 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 230 млн – на будівництво мереж інженерного захисту для КП “Київтеплоенерго” тощо.
Крім того, улітку КМДА оприлюднила звіти про виконання бюджету-2025 та реалізацію ПЕСР, і з цих документів стало відомо, що, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці у першому півріччі 2025 року покращилася.
Так, у січні-червні 2025-го до бюджету надійшло 56,4 млрд гривень податків та зборів, що на 16,6% більше минулорічного показника. У свою чергу, видаткова частина склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше першого півріччя 2024-го. Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти (15,8 млрд гривень, із яких 1,2 млрд гривень гривень було освоєно на організації гурткової роботи і позашкільної творчості). Друге місце посіли видатки на транспорт і дорожнє господарство – 6 млрд гривень, з яких аж 3,5 млрд гривень пішли на покриття т.зв. “збитків” “Київпастранса” та “Київського метрополітену” через “занадто низькі тарифи на проїзд”. При цьому, лише 1,4 млрд гривень було витрачено на ЖКГ і лише 815,1 млн гривень – на будівництво та реконструкцією важливих міських об’єктів. А ось на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА за півроку витратила 2,1 млрд гривень. Це 5,5% від всіх видатків, що на 527 млн більше, ніж у 2024-му.
Читайте: КМДА відзвітувала про витрати бюджетних коштів у першому півріччі 2025 року
Нагадаємо, Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов