#громадськемісце Лавкрафтівські монстри з окопу та святий Грааль України: 9 виставок вересня у Києві #київ #kyiv

<p style="text-align:justify"><strong>Екоцидальна політика РФ, лавкрафтівські створіння від сапера ЗСУ та війна в об’єктиві документалістів Олександра Глядєлова й Едді ван Вессела — ось добірка найцікавіших артподій місяця в Києві. </strong></p> <p style="text-align:justify"> <strong>“Мистецтво гідності” </strong></p> <img alt="" height="315" src="/static/ckef/img/545077663_757790420454594_8127488641589652825_n.jpg" width="600" /> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 19 вересня <strong>Де</strong>: галерея артфундації “Дукат” (Володимирська, 5) <strong>Ціна: </strong>вхід вільний</p> <p style="text-align:justify">Ініціатива письменника Сергія Жадана та Патронатної служби “Хартії” зібрала під одним дахом мистецтво Олександра Ройтбурда, Павла Макова, Жанни Кадирової, Олексія Сая, Сергія Майдукова, Neivanmade та інших художників. Усе — аби зібрати кошти на реабілітацію бійців бригади.</p> <p style="text-align:justify">Виставка є першою подією в запланованому циклі лекторіїв, читань і дискусій, присвячених осмисленню війни та ролі України в новій геополітичній реальності.</p> <p style="text-align:justify"><strong>“Викрадене коріння”</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/ на відкриття виставки в цю суботу вулиця Архітектора Городецького 11Б Відкриття.jpg" width="452" /> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 21 вересня <strong>Де</strong>: вул. Архітектора Городецького, 11б <strong>Ціна</strong>: вхід вільний</p> <p style="text-align:justify">Лейтмотив робіт Катерини Мотильової й Анастасії Щербань закладений у самій назві виставки. Мотильова — з Луганська, Щербань — з окупованої частини Херсонщини. Кожна мисткиня, на свій лад, намагається дистанційно відновити зв’язок із простором, що залишається ілюзорно “своїм” лише в пам’яті.</p> <p style="text-align:justify">Роботи Мотильової буквально стосуються коріння: вона працює з рослинами, досліджуючи екоцидальну політику, спричинену війною. Щербань намагається відтворити українську матеріальну культурну спадщину, звертаючись до колективного підсвідомого, — й одразу ставить питання: чи можна довіряти спогадам і колективній пам’яті?</p> <p style="text-align:justify"><strong>“Без Контексту”</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/7Ekn9MGThcHoUZyqZiiypg-article_opt.jpeg" width="423" /> enter image caption here <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 21 вересня <strong>Де:</strong> Національний заповідник “Софія Київська”, виставкові зали “Хлібня” <strong>Ціна:</strong> 60 грн — повний квиток, 30 грн — пільговий</p> <p style="text-align:justify">Юрій Погребняк, інженер-сапер у складі десантно-штурмової бригади, не має художньої освіти. Це не завадило йому почати малювати на клаптиках паперу, а згодом перейти до більшого формату. Замальовки Погребняка — це якби в монстрів пантеону Говарда Філіпса Лавкрафта чи ігор Dark Souls було “людське обличчя”. <strong>“Таке дивне чарівне небо”</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/ в @avangarden_kyiv відкриваємо виставку однієї роботи авторства одного з моїх найулюблені.jpg" width="452" /> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 30 вересня <strong>Де</strong>: вул. Січових Стрільців, 23а <strong>Ціна: </strong>вхід вільний “Таке дивне чарівне небо” — це виставка однієї роботи. Художник Роман Михайлов створив велике полотно 3х4 метри, на якому зображене українське небо. Конфлікт — у самих кольорах, у динаміці змін, які розгортаються над головою. Рожево-перламутровий поступово відходить у синеву, допоки та не темніє і не віддається сутінкам — часу, коли кожен українець очікує на черговий вибух.</p> <p style="text-align:justify"><strong>“І побачив я” </strong></p> <img alt="" height="599" src="/static/ckef/img/ досвід — на виставці фотографій Олександра Глядєлова «І побачив я»Світлини @phadvntrs (5).jpg" width="600" /> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 5 жовтня <strong>Де:</strong> Український дім, вул. Хрещатик, 2 <strong>Ціна:</strong> 120 грн, пільговий — 50 грн, для учасників бойових дій і членів їхніх родин — вхід вільний</p> <p style="text-align:justify">“І побачив я” — монументальний фотороман, біографія України та хроніка надскладного життя нової країни. Назва виставки фотографа-документаліста Олександра Глядєлова відсилає до одкровення святого Іоанна Богослова — хрестоматійного тексту про кінець старого світу та початок нового. Глядєлов хронізує апокаліпсис одного світу (демонтаж СРСР) та початок нового (незалежна Україна). 35-річна історія незалежності вмістилася в 323 чорно-білі знімки: розпад Радянського Союзу, 90-ті, Помаранчева революція, Революція гідності, російсько-українська війна. Однак у центрі світлин Глядєлова — не чавунна хода історії, а маленькі героїчні люди. <strong>“State of Will”</strong></p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/_-State-of-Will-Стан-Волі-—-виставка_-яка-говорить-про-людську-стійкість-у-час-війни.jpeg" width="480" /> <p style="text-align:justify"><strong>Коли</strong>: до 2 листопада <strong>Де</strong>: Довженко-Центр, вул. Васильківська, 1 <strong>Ціна</strong>: 120 грн Нідерландець Едді ван Вессел фотографував, як смерть торкається людей на фоні чеченських гір, сирійських руїн і багдадських будівель, допоки камера не привела його до України. Останні три роки ван Вессел знімає будні українців на старий, понад 40-річний фотоапарат. Результатом стала книга Ukraine — збірка понад 200 фотографій, помічена провідними медіа на кшталт The New Yorker. Виставка є своєрідним витягом із цієї книги, що представляє найвиразніші роботи автора в галереї. <strong>“Віддзеркалення”</strong></p> <img alt="" height="297" src="/static/ckef/img/get.jpeg" width="600" /> <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> ЦСМ “Білий Світ”, вул. Євгена Чикаленка, 21а <strong>Коли</strong>: до 28 вересня <strong>Ціна</strong>: безкоштовно Створена впродовж 2025-го року серія львівського графіка, живописця та скульптора Романа Романишина. Вперше показана в Сеулі, з вересня виставка доступна і в українському артпросторі. За словами митця, ця серія є своєрідною “бібліотекою” його настроїв за рік: від розпачу і сумнівів через війну до оптимістичної віри в майбутнє. <strong>“Шлях додому. Крим”</strong></p> <img alt="" height="399" src="/static/ckef/img/IMG_20250827_163724_505.jpg" width="600" /> <p style="text-align:justify"><strong>Де:</strong> Нацiональний музей “Київська картинна галерея”, вул. Терещенківська, 9 <strong>Коли</strong>: до 28 вересня <strong>Ціна</strong>: 100 грн (пільговий — 50 грн) Крим — земля трансгенераційної травми, що об’єднує як молодь, так і їхніх попередників. Саме тому в експозиції представлені митці різних поколінь, чию творчість об’єднує лейтмотив — біль вигнання та ностальгія за домом, якого вже немає.</p> <p style="text-align:justify">У центрі — інсталяція кримськотатарського митця Рустема Скибіна “Шлях додому". Вона складається з панелі тарелей із традиційними орнаментами, викладених у формі стежки, яку перегороджує сітка, — символ вигнання та недосяжності повернення.</p> <p style="text-align:justify"><strong>“Ukraine WOW”. Інтерактивна виставка-присвята Україні</strong></p> <img alt="" height="323" src="/static/ckef/img/yzobrazhenye-42.jpg" width="600" /> enter image caption here <p style="text-align:justify"><strong>Коли: </strong>26 вересня — 9 листопада <strong>Де:</strong> Центральний залізничний вокзал Києва, простір на 14-й колії <strong>Ціна:</strong> квитки з’являться у продажі<strong> </strong>тут Три святих Грааля української історії — 20-метровий козацький човен, шабля Мазепи та “Золотий м’яч” Андрія Шевченка — сусідять ще з близько 100 експонатами, які відображають історію та здобуття України. На інтерактивній виставці на київському залізничному вокзалі столиці можна опинитися серед пшеничного поля, на репетиції рок-вистави “Ребелія” від гурту “МУР” або загубитися у декораціях “Конотопської відьми” Івана Уривського. Це другий проєкт команди Ukraine WOW. Перша їхня виставка відкрилася на вокзалі у 2019 році — за три з половиною місяці її відвідали 333 тисячі людей.</p>

ДЖЕРЕЛО